Сивоокові
Здається, щойно тут стояв Сивоок. Торкався свого творіння. Милувався. Дивувався. Пишався. "Так, княже, ми живемо у світі, створеному Богом. Але кожен з нас є Творцем свого власного унікального світу, який або прославить його, або знищить".
Сивооче, чудний чоловіче, твій світ прожив не одне століття. Бачив найбільші радощі і найтяжчі біди Києва. Дивував, дивує і ще не одну сотню літ дивуватиме своєю красою і неординарністю.
Сивооче, талановитий зодче, ти - у минулому, а я у сьогоденні згадую про тебе з усмішкою на устах і щирим захватом у очах. Минатимуть роки і вже прийдешні покоління почують твої впевнені кроки і поринуть у твій світ, гостинний і загадковий.
Але нині - я твоя гостя, зачудована і творча...
***
Примітка: Сивоок - персонаж роману Павла Загребельного "Диво". Зодчий, що за версією автора побудував Софіївський собор у Києві.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!