Космокурінь

Загалом, гарний зразок Космофантастики! Сподобалось: - прикольні, не банальні прибульці (звичайно квантовий мандрівник) - гарна фантастична складова, - сама ідея сіяння. Єдине, якщо я не помиляюсь, то курінь, це адмін.одиниця у козаків, ну мешкали вони курінями. А те, що описав автор - це шинок. Космошинок🍺 4-ка!

Все вірно, вони жили куренями) Але Космошинок я чомусь відкинула, зрештою, герой же і живе там)) Дякую за відгук та оцінку!)

Одне із тих оповідань, яке не відпускає. Описи якісні й соковиті, занурення в текст абсолютне, а сама оповідь веде за собою. Для мене кілька разів змінювалися очікування від розповіді. БЕЗСОВІСНІ СПОЙЛЕРИ! Це складно сформулювати, але перехід між антуражем космічного шинку з характерними й незвичними іншопланетянами викликав ностальгію за класичними "Зоряними війнами" 😃 й зовсім трохи прискіпувань (невиправданих згодом) "і де ж тут нф?🧐" Аж раптом читача кидають у справжню драму втрати не просто дому, а Дому 🥺 І у фіналі... надія 😯😭💓

Щиро дякую за такий щемливий коментар🥺 щодо наукової фантастики - тут, певно, набагато більше фантастики, аніж науки)

Гарно і сумно. Сумно і з надією. Що сталося з Землею, що Остап сам лине через космос? Що сталося, що він сіє земні квіти деінде ? Я сподіваюся, ті квіти проростуть і він зможе назбирати багато нового насіння. Посіяти ще більше квітів. І не просто так ві поїхав перевіряти як росте мак. Опіати, то такі опіати х))) Жарт. Сподобався опис інопланетян і якоїсь легкої атмосфери довкола них Описи класні.

А це Ви влучно підмітили щодо маку) я й не подумала, хоча можна було обрати й чорнобривці, й мальви, а ні - потягнуло на мак) А загалом - дякую за такий приємний коментар!)

Мені твір сподобався. Вважаю, що відповідає тематиці конкурсу. Але: можна я побуду трохи «душнілою»? Якщо розглядати його (твір) не з душевного боку, а зі сторони наукової фантастики, то виходить, що наш Остап - зовсім не хороший головний герой з благою метою, а злий геній. Зерна разом із чорноземом, що він роздає «направо і наліво» для інших світів - це сторонній продукт, що може вцілому або частково не відповідати тій екосистемі, куди його буде завезено. І, відповідно, ми не знаємо, що саме станеться з насінням. Чи воно там приживеться? Чи його знищить суворе або агресивне навколишнє середовище. А може волошки та льон виявляться самі по собі агресором для нової екосистеми і знищать її. Тому особисто я б на місці гостей «Космокуреня» ні в якому разі не згодився узяти зразки з іншого світу та принести у свій. А ось сам Остап виходить простим «ностальгатором»-експансіоністом, який хоче деінде створити свій старий світ, тобто повернути минуле. Якось так. Дякую за твір. Повторюсь, мені сподобалось та навіяло ось такі думки. Бо є, звісно, душевна складова, а є раціоналістична) P.s. Поставив Вам пʼятірку.

Вітаю! Дуже дякую за такий розгорнутий відгук! Ви, певно, подивились навіть глибше, ніж я)) і дійсно, все це слушно, і благородні, здалося б, мотиви Остапа, можуть стати катастрофічними для когось. В будь-якому випадку, мені приємно, що твір змусив Вас замислитись і зробити свої висновки. Ще раз дякую, що поділись своїми враженнями!

Приєднаюся як сторонній коментатор. Згодна. Для чужих екосистем цей дарунок може вилитися у справжню екокатастрофу. Але написано й дійсно цікаво.

Дякую, що доєднались до обговорення! Так, таке дійсно може бути, але я хочу вірити, що космічні агрономи, які згодились на цей відчайдушний експеримент, виділять для нових видів окремі, захищені від власної екосистеми ділянки (можливо, теплиці), аби дослідити їх та вплив на довкілля. Адже виростити зовсім новий вид - це теж доволі цікавий експеримент! Словом, тут чималий простір для думок та фантазій)

Спочатку в'їзджала довго, потім трохи змінився стиль оповіді, і стало читати легше. Сподобалася ідея! Але вважаю, що "Квантова Україна" в назві коктейлю – це чіт-код 😁 Трішки щемкий твір. Шкода, що в головного героя закінчились запаси насіння. Але так приємно, що десь вдалось виростити частинку дому ✨

Дякую за Ваш коментар! назва коктейлю спочатку навіть не планувалась (не думаю, що вона щось вирішила)) була ідея, що можливо, Остап буде якось переміщатися в просторі, повертаючись в Україну, брати насіння й розвозити його далі, але на конкурсі й так чимало творів з подорожами у часі, то я від цього відмовилась)

Так він же міг брати контакти в тих, хто брав на засів. Злітати, зібрати і знов засіяти. Але земля то ще не все. Чи є там інші умови? Та й якщо десь недбало посіяв і не полив, нічого не вийде. Вважаю, що саму ідею конкурсу не розкрито. Але для нас, українців, земля, зерно дуже важливі. Ми й справді відчуваємо себе в екосистемі з ними, це на підсвідомому рівні. Це розкриває Україну, її справжню суть.

Так герой же знає, де яке насіння має бути посіяне, і зараз як раз планує навідуватися на ті планети. А там хто зна - можливо, збиратиме його далі, а, можливо, на якійсь планеті й оселиться, раптом вона нагадає йому Землю та Україну. Тут вже простір для думок читача)

Я це й мала на увазі. Чудово ще й те, що простір для думок читача існує. От до прикладу мої роздуми про те, чи буде вдалим врожай. Бо найкраща картина та, де кожен побачить своє. Саме тому, Чорний квадрат Малєвича дуже популярний. Натхнення автору!

Дякую Вам дуже, що поділились враженнями! Тема конкурсу, вважаю, складна і мені було цікаво спробувати)