Демон в твоїх очах

Одного разу тебе зустрівши,

Всі твої старання побачивши,

Я зрозумів- в усьому ти сильніша,

На тебе все нові висоти чекають,

Так йди, йди із цього пекла,

Виривайся із болота трясовини,

До нових висот ти полети!

Для всіх примарним духом ти постала,

Всім таємно допомагати продовжувала,

Ти нас підтримувала,

Для нас важливою ти стала!

Я не хочу думати де ти та як себе почуваєш у цю мить-

Бо краще у тебе прямо все спитати,

Із тобою вночі весь час провести,

Віддати все моє тепло

Твоїй понівеченій душі, з якої багато крові натекло!

То правильне, правильне рішення,

Що вище чвар ти стала,

Бо ти завжди майстринею була,

Руки твої- золоті,

Слова- повні філософської мудрості,

На твої шедеври неймовірні та новітні

Ми всі чекаємо!

Я в тебе з першої зустрічі

Все вірю й вірю,

Можливо, для тебе це нічого й не значить,

Всього-навсього порожні слова,

Напівмертва фраза!

Коли із тобою очами зустрічаюсь,

В них бачу я весь твій невимовний біль, смуток та страждання,

Комфорт та довіру з тобою знайшов, присягаюсь!

Весь час про темну сторону власної натури мовиш,

А я не хочу її помічати,

Бо глибше здатен в душу поглянути!

Коли побачу того Демона,

Що знов з очей твоїх прогляне,

Його я не злякаюся,

Тебе не відцураюся,

Бо Демон- то похідна від тебе,

То ти сама,

Вся сутність глибока твоя!

Міцно тебе я обіймаю,

До тебе тихі свої слова звертаю:

"Не йди від мене, душа моя рідна,

Мені завжди потрібна!"

Від усіх скарбів мені ти стала найдорожча,

найважливіша

та наймиліша!

Не можу побажати в цьому світі нічого іншого, крім тебе!

З тобою готовий і у Пекло поринути,

В пекельних колах твоїх фантазій разом мандрувати,

Тебе від себе не відпускати,

Душею до твоєї темної линути!

Ми - суть одна,

Як день і ніч,

Разом сильнішими стаємо,

Разом і віру в краще відроджуємо

Та з впевненістю у майбутнє дивимося!

Знайомі все обличчя з Пекла виринають,

Дорогі імена ті чую,

До нас вони волають,

Філософські роздуми й сповідь свою на серці карбують,

Страждання тут кожного таврують,

А це Пекло від себе ніколи не відпустить!

В чомусь ми праві,

А в чомусь зовсім ні,

Але завжди знайдемо спільні теми й компроміс!

Я знаю, що важливою моїй душі ти стала,

Без тебе життя я вже не уявляю!

Потвор самотності над нашими головами сновигає,

Але разом готові ми його подолати,

Об'єднавшись, силою ми здатні стати!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.