Нове завдання

Ніч загорнула землю щільними, зоряними крилами по трасі їхав мотоцикліст, який стрімко наближався до похмурого замку в готичному стилі. Він наче останній подих з минулого, якому вдалося вціліти в майбутньому, де вже нема місця такому, лиш голчастим та химерним хмарочосам.

Байкер зупинився перед ганком, де його вже чекав високий, широкоплечий юнак років двадцять три-двадцять п’ять з блідим обличчям та червоними очима, що в мереживних сутінках сяяли рубінами.

Він криво всміхнувся, коли побачив байкера, який глушив двигун та злазив з байку.

– Нарешті! Тех, я вже зачекався на тебе! – гримнув юнак на байкера.

Вершник двоколісного коня, зняв шолом і на плечі висипалося сріблясте волосся, як виявилося його власник був ще молодший на вигляд за червоноокого юнака.

Вершник уважно подивися пронизливо сапфіровими очима на юнака.

– Мені довелося перервати ваше завдання, господарю...тож не я дістався до цілі, – відрапортував байкер.

– Я відміняю попереднє завдання і призначаю нове, – сурово відповів «господар».

– Прийнято, слухаю деталі нового завдання, – промовив неемоційно байкер.

– Шарлотта, – почав господар і на його обличчі відобразився біль.

Байкер підняв погляд на господаря і в ньому промайнули якийсь думки, а може просто Система піднімала всю інформацію яке тягло це ім’я.

– …. Я все ж таки її змінив…хоча дуже цього не хотів, але вона наполягла. Все було добре, за нею спостерігали, вона повинна була опанувати нову сутність, але однієї ночі вона зникла. Знайди її, поки це не зробили мисливці...– наказав господар.

– Або вона когось не вбила, – доповнив байкер.

– Вона не така, я хвилююсь за неї. Мені здається вона могла вирушити до свого рідного міста, тільки-но змінених інстинктивно тягне на місце де вони народилися людиною. То ж це твоє основне завдання, вирушай негайно! – наказав господар.

– Слухаюсь! – погодився байкер, зробив кивок головою.

Він вскочив на байк і поки господар тільки розповідав про деталі справи, Тех вже законектився з штучним інтелектом, який керував модернізованим замком та переглянув швидкісно камери спостереження де була зникла, та переглянув її соц. мережі. І де що знайшов цікаве. Його система вже швидкісно обробляла отриману інформацію та розробила алгоритм дій. Одне Тех зрозумів, вона пішла сама...точніше відлетіла. То ж її ніхто не викрадав, що Тех визнав доброю ознакою. Але чому вона вирішила так ризикувати вибираючись у місто було для Теха загадкою.

Байк полетів синьою блискавкою по дорозі.

Незабаром Тех побачив діодне світло та ікла сучасного міста, яке ніколи не засинало.

А вже опинившись у місті, Тех законектився з місцевими камерами спостереження і по програмі розпізнавання обличь почав шукати Шарлотту. Навіть, якщо б вона якось змінила зовнішність це її не сховало б.

По місту ганяли електромобілі, а над однією дорогою була інша де вже був жвавий рух флаєрспрінтів – гібридів машин наземних та повітряних катерів.

Голографічні вивіски сліпили око адаптовано до темряви за містом.

Ось результат пошуку видав інформацію – Шарлотту засікла камера в старому районі міста. І це Теху здалося дивним, бо це був район який ще не відновили після війни.

Тех поїхав туди, але на шляху помітив що містом чергують бронемехи. Це погана ознака, значить щось трапилося.

Один з скорпіоноподібних механізмів звернув увагу на Теха, він в якійсь мірі напружився, бо менше всього байкер хотів привертати увагу воєнної техніки до себе. Принаймні поки Тех не знайде Шарлотту.

– Ми з тобою однієї крові, ти і я,– чогось згадав Тех слова зі старовинного мультику, який випадково знайшов, коли серфив Глобалнет.

Бронемех почав сканувати байк та Теха, але все що механізм отримав так це опис моделі мотоцикла та данні про те що на байку людина з медицинскими імплантами. А вже по ним підтягнуться дані про «людину».

Коли бронемех виконав звичайну дію, то пішов важко перевалюючись собі далі.

Якби Тех міг, то з полегшенням видохнув, але звичайні людські реакції були для нього недосяжні – все що він міг це тільки імітувати органічних. Але багато чого в їх поведінці йому було не зрозуміло.

І ось Тех заїхав в той район де помічена була Шарлотта. Але ця частина міста разюче відрізнялась від нових районів. Тут частіше зустрічалися згорілі остови будинків, що дивилися засуджуючим поглядом почорнілих вікон. Десь були повністю розбиті будинки. Тут майже не було освітлення. Та воно не треба було Теху, йому вистачало того світла що давали фари його байку.

Але де далі шукати Шарлотту? Так вона точно прийшла в цей район, але на що? І як далі відстежити куди попрямувала, тут вже камер не було.

Але тут Теху знадобилося те що він знайшов в історіях відвідувань Глобалнета. Шарлотта знайшла новину, що цей район знесуть. Шарлотта цій новині поставила дізлайк. А вже далі полинувши в море інформації Тех зрозумів, що Шарлотту особливо цікавило одна будівля.

Він дав наказ Системі і вона розгорнула на внутрішньому екрані перед його зором карту цього місця, де червоною крапкою була відмічена та будівля.

Тех поїхав туди.

І він побачив доволі вцілілі будинки, тільки вже видно все одно занедбані. Десь навіть дивом вціліли вікна. На під’їзді однієї будівлі було написало криві літери «Люди». Але друга частина будівлі провалилася всередину.

Тех сильніше стиснув кермо байка та відмітив що з’явились якійсь дивні перешкоди, а після зорові та слухові аномалії. Де Тех бачив схожі будівлі охоплені полум’ям, а між ними намагаються заховатися люди в воєнній формі, але на тих полювала хижа крилата тінь.

Система придушила ці перешкоди та почала аналізувати звідкіля вони і чим спричинені. І врешті решт не знайшовши явних поламок назвала це «помилкою обробки інформації».

Згодом Тех під’їхав до того самого будинка він, був цілий, як і будинки поряд. Видно що їх відновлювали.

Він зупинився. Та почав сканувати будинок і згодом на внутрішній екран виринула інфорграфіка та карта того що всередині, там рухався силует.

Тех зістрибнув з байка та опинився перед дверима, вони виявилися не зачинені. Він почав обережно пересуватися, вишукуючи Шарлотту, але на тому місці де він її засік не було.

Але ось сенсори що знаходяться позаду Теха, прокинулися і заверещали про наближення небезпеки.

І Тех різко розвернуся та схопив загрозу за шию, наставивши на неї пістолет.

На нього зашипіли, наче дика кішка та вишкірилися тонкими іклами, а червоні очі мерехтіли магічним вогником.

– Спокійно, мене прислав ваш партнер, Сагон, ви пам’ятаєте його? – почав з примиренням в голосі говорити Тех, повільно прибираючи пістолет.

Ікласта красуня, ще рефлекторно пошипіла, але скоріше так вимагали робити інстинкти, ніж вона дійсно бажала атакувати. Все ж таки в ній зараз кипить цілий казан з нових відчуттів, це не рахуючи старих людських.

– Йой! Це ти? Пробач! Я не спеціально! Просто щось мені сказало так зробити, – відповіла винуватим тоном Шарлотта, перестав шкіритися, але її очі все ще були яскраво коралові.

Байкер відпустив шию жінки господаря. Бо господар за одну подряпину на своїй парі, розбере на гвинтики Теха.

Але і він керується спочатку Системою та програмами, а потім вже волею, особливо в екстренні хвилини.

– Нічого, навчаєтеся полювати?– пошуткував Тех.

– Не смішно, я намагалася уникати людей. Ти б знав як вони почали смачно пахнути! А ще я чую як їх кров б’ється в артеріях і тріпоче серце. А мені від того горло пече, – зізналася Шарлотта, активно жестикулюючи.

– Тоді чого ви покинули обитель і прилетіли сюди? – спитав Тех.

– Бо-бо…це наш дім…Ми тут з мамою та татом колись проводили канікули. Тут я була щасливою…– відповіла з сумом Шарлотта з ніжністю торкнувшись стіни дому та поправивши голографічне фото, де були зображені поважний чоловік, всміхнена красива жінка та мила дівчинка, яка корчила смішні рожі.

На очах Шарлотти проступили сльози.

– А цей дім скоро знесуть, то ж ви вирішили в останнє на нього подивитися? – прийшов до думки Тех, зіставивши факти.

– Пробач…так ти правий, це останній шанс доторкнутися до частинки мого знищеного щастя, – сказала похмуро Шарлотта.

Видно що вона відчувала себе ніякого та на її прекрасному лиці відобразився жаль та сором.

– Я чесно ні на кого не напала, я тільки прямувала сюди, – запевнила Шарлотта, заглянувши Теху в очі.

– Я це вже зрозумів. Але чого ви не попрохали господаря відвести сюди? – не розумів Тех.

– Бо не хотіла його турбувати, він і так зайнятий, думала він не помітить мого зникнення, хотіла швидко повернуся. Але, мабуть занадто довго була поглиблена в спогади, що не помітила як сплинув час, – відповіла Шарлотта.

Сенсори Теха знов прокинулися та попередили про наближення небезпеки.

– Пані, до нас гості, – попередив Тех.

– Який жах! Що ж нам робити? – злякалася Шарлотта.

– Я беру їх на себе. А ви тихцем вибирайтеся та летить в обитель, – сказав Тех.

– Але ж…– хотіла заперечити Шарлотта.

– Зі мною все буде добре. Поки що я бачу тільки десять озброєнних бійців та пару бронемехів, з цим я впораюсь, – заспокоїв її Тех.

Шарлотта погодившись кивнула, але повагавшись витягла з рамки з голографій сімейного фото буст пам’яті і сховала за ліфі сукні.

Шарлотта попрямувала на другий поверх і чекала слушної нагоди, щоб вилетіти з вікна. Вона вже розгорнула перетинчасті крила, схожі як в летючої миші.

Біля головного входу почали лунати вистріли та вибухи, аж зі стін штукатурка сипалась та вилітало скло.

Але переконавшись, що вся увага дійсно перейшла на Теха Шарлотта, розгорнула крила та вилетіла з вікна, стрілою піднявшись вверх. Тут у небі вона відчувала себе впевненіше та вільніше.

Її інстинкти заволали про небезпеку. Вона відхилилася в бік і як раз поряд пролетіло щось. Шарлотта зрозуміла – що то дрон.

На неї тепер полює дрон. Жах прокинувся в душі новоперетвореної безсмертної, а потім вона відчула як її крило пронизав гострий біль. Вона почала падати. Мабуть, дрон її тільки відволікав, а з землі на неї чатували мисливці з гвинтівками. Шарлотта рухнула в озеро. Піднявся стовп бризок. Шарлотта як небуть вибралась з вони відкашлюючись, там на неї чатували мисливці. Один вдарив Шарлотту і вона втратила свідомість.

Коли вона прийшла до тями, то виявила що її руки та ноги скуті срібними кайданками, від яких пекло шкіру. Шарлотта скрипнула іклами від болю, з очей бризнули очі.

– О, прийшла до тями! Як добре! – почула вона глумливий голос.

Шарлотта підняла погляд та побачила молодого чоловіка в воєнній формі з шевронами мисливців.

– Відпустіть! Відпустіть будь ласка! Я ні кому зла не зробила. Я не хочу, щоб загинули люди! – почала прохати Шарлотта, намагаючись побороти біль та все ж таки зламати кайданки. Але не вийшло.

– Бридота, погань! Ти зрадила своїх та стала монстром! Як ти могла? Але нічого, хоч буде з тебе якась користь, станеш приманкою для того хто тебе обернув! – зневажливо повідомив мисливець.

Шарлотта жахнулась з того що її коханому загрожує небезпека.

Але тут грянув шалений вибух, аж на мить згасало світло та знов з’явилося.

– Що за? – обурився мисливець і вмить його зверхність минула.

– Звісно за мною прийдуть, але не мий милий, а де хто небезпечніший…– повідомила тихим голосом Шарлотта прислухуючись.

Та ось броньовані двері проплавило.

І коли дим розсіявся – показалися сині очі, а потім все інше.

– Якого...біса?! – вилаявся мисливець, хапаючись за зброю, але крилата механічна істота з’явилася біля нього та вибила зброю з рук, врізала так що мисливець відлетів інший бік кімнати.

– Тех! А ти швидко мене знайшов! – зраділа Шарлотта, коли той знімав з неї кайданки.

– Ніхто від мене не зможе втекти чи сховатися, – попередив Тех.

– Ти як завжди вмієш жаху навести, – видохнула тяжко Шарлотта вже звикнув до похмурого виразу обличчя Теха та його інколи зловісних слів, хоча він зазвичай не закладає в них функцію залякування.

Прибігли ще озброєні мисливці та відкрили вогонь по Шарлотті та Теху, але він прикрив механічним крилом свою пані, кулі відбивалися від крил і летіли по сторонам, інколи повертаючись відправникам.

– Що це таке? Робот? Кіборг? – не зрозуміли мисливці з чим зіштовхнулись.

Але Тех тільки криво посміхнувся, його рука трансформувалася в дивну зброю, що сяяла синім світлом, він направив її на мисливців, вони смикнулись по укриттям, але той навів руку на стіну, пролунав загрозливий гуркіт. Шарлотта аж вуха закрила долонями. Та ось в товстій стіні з’явився ще один вихід.

Тех знов повернув звичайний вид руці та взяв на руки Шарлотту і чкурнув геть з лігва мисливців.

На вулиці вони зіштовхнулись з Бронемехами, з механічних крил Теха відділилося пір’я що полетіло в бронемехи та підірвало їх. З крил Теха полинуло світло і він злетів в небо.

До них прив’язалися дрони, але Тех одного взломав та направив його на інших.

– Дякую, що врятував. Тепер я буду тільки тебе брати, коли знов треба буде вибиратись до міста, – подякувала Шарлотта та посміхнулась.

Їй подобалося відчувати вітер на обличчі, він грався її шоколадного кольору волоссям. Але вона відчула як спрага крові стисла спазмом її горло, їй пече у грудях, вона облизнула червоні вуста, та прилинула до Теха, відчуваючи що десь під тим що йому замінило плоть тече кров, а під бронею помірно стукає серце.

– Дивно, Сагон казав що ти не живий, машина, а кров в тобі відчувається як і стукіт серця, – помітила Шарлотта.

– Господар правий я техноїд, я не маю відношення до органічних організмів, але є органічні включення, що залишилася від минулого власника тіла. Ці включення допомагають краще імітувати людей, особливо на сканерах,– ввічливо пояснив Тех.

Шарлотта посміхнулася.

– Мені ти нагадуєш Дроворуба із казки, яку мені розповідала мама в дитинстві, а Сагон, виходить, чарівник Оз. А я...Еллі, яку вирвав смерч зі звичайного життя приніс в інший світ, – промовила з сумом Шарлотта.

Якби Шарлотта не намагалась задушити жагу, але вона вже розривала всю грудну клітину, здавалось навіть легені палали. Безсмертна нервово ковтнула ком застряглий у горлі, нервово стиснула ікла. Але страждання стали занадто нестерпимі. Ще ж всі відчуття її були загострені, тож жага відчувалася занадто яскраво.

– Пробач, я не можу терпіти. Я чесно намагалася стриматися, але не можу,– попрохала щиро прощення Шарлотта.

Та прилинула вустами до гарячої шиї Теха, де відчувалося биття крові по артерії, гострі ікла змогли прокусити доволі щільне покриття техноїда. Але він навіть не сіпнувся від болю, бо не відчував його, як органічні. Тільки надійшло повідомлення на внутрішній екран про пошкодження покриття в області вразливої частини тіла.

Система одразу прокинулася і запропонувала знищити причину пошкодження. Тех подивився на цю ікласту, бліду причину пошкодження. Але зробив відмову від пропозиції. Бо господар за знищення його цінної партнерки Теха самого розпилить на конструктор для дітей.

Теху довелося миритися з стрімкою втратою крові, яка слугувала харчуванням для мозку та серця.

Показники замітини підсвічування з зеленого на червоне, випливло віконце попередження, система увімкне режим економії енергії.

Добре що вже замайорів замок. І Тех пішов на зниження.

Їх вже з нетерпінням чекав Сагон, хоча він зовні виглядав стриманим та спокійним в душі переживав за Шарлотту.

– Нарешті!– прокоментував Сагон повернення цих двох.

Шарлотта злякано відсахнулася від Теха, подивившись великими очима на Сагона.

– Йой, пробач, коханий...я...– відчуваючи провину за свою недоречну поведінку Шарлотта опустила очі.

– Тягнеш до рота всяку гидоту. Від техноїда за кілометр смердить хімією та пороховими газами. Як ти не гидувала його вкусити? А його кров, мабуть, з синтетичними домішками та медикаментами. Бридка на смак, – висловив свою думку Сагон, привітно посміхнувшись.

– Але ж неправда! Тех смачний...йой...– знітилась Шарлотта зрозуміла, що бовкнула зайве.

Шарлотта кинулась в обійми Сагона і вони попрямували в замок.

Теху теж треба було зайти в крило де була лабораторія, поповнити запаси крові.

Через якийсь час його знов покликали. Він прийшов та побачив що Шарлотта щось нервує сидячи біля комп’ютера.

– Добре що ти прийшов, вибач, ти мабуть втомився, а я тебе смикаю...але ти б не міг мені ще трохи допомогти…Я не можу відкрити файл з фото та відео нашої сім’ї, – попрохала винувато Шарлотта, склавши долоні в човником, наче молячись.

– Добре, вам нема за що вибачатися, моя задача виконувати ваші накази та охороняти, – спокійно відповів Тех.

Поки він виконував це нове завдання, Шарлотта ще сто разів вибавилася. Він подував що вона дивна якась, звичайно ніхто не звертає уваги на стан техноїда і тим паче на таку дрібницю як його втома. Бо як машина може втомитися? В нього складалося враження, що вона не вірила що перед нею не жива істота, а лиш те що вдало імітує життя.

Коли доступ до таких цінних файлів Шарлотти був відновлений, вона стрибала від радощів, видавши мишачий писк та полізла обіймати Теха.

Але тут з’явився Сагон. І знов він застав Шарлотту обійнявшую техноїда.

– Йой, Милий! Уявляєш, Тех повернув мої фото та відео з мамою та татом! Він такий молодець, а то я вже не вірила що знов їх побачу...хоча б їх з екрану, – повідомила спочатку щаслива Шарлотта, але під кінець згадавши про батьків засумувала.

– Мде...для тебе, сонечко все що завгодно. Але я ще не бачив щоб супер комп’ютер використовувати для таких цілей, – пожартував Сагон.

– Я пішов, пора повертатися до виконування попереднього завдання, – відрапортував Тех і хотів вийти геть, але Сагон його схопив за лікоть. Тех повернувся лицем до господаря.

– Що я тобі казав, коли ми бачимо тебе приймай вигляд людини. Твій справжній вигляд може налякати Шарлотту, – нагадав наче спокійним тоном, але з суровим підтекстом господар.

– Пробачте, не подумав, – погодився Тех, увімкнувши імітацію людини і тепер став виглядати як звичайний юнак, а не замковий винищувач, з можливістю розмовляти.

– Неправда, Тех і в своєму справжньому вигляді гарний, – не погодилася Шарлотта.

– Гарний кажеш? Хм…цікаве в тебе розуміння краси...хоча-а...– замислився над словами Шарлотти Сагон, його рука піднялась вверх по біцепсу Теха та схопила того за підборіддя, він заглянув в лице техноїду.

– Мені прийшло на думку нове завдання для тебе, – сказав задумливо Сагон, – Пограєш з нами…– і посміхнувся багатозначною посмішкою.

– У що? – не зрозумів Тех.

Сагона розсміявся та подивився виразним поглядом на Шарлотту.

От та одразу зрозуміла натяк і почервоніла.

– Йой, ну ти вигадник! Але ж…Теху я можу не подобатися. Та може він не хоче…– бовкнула, знітившись Шарлотта.

– Яка різниця, що бажає техноїд, його завдання підкорятися. Вважай він просто смертоносна іграшка! – відповів Сагон, похлопав по щоці Теха.

Згодом Тех зрозумів нове завдання, але попередив що не створений для такого, тож не має відповідної програми дій та не несе відповідальність за поранення які можуть статися.

Але господар наказав бути обережним Теху і якщо Шарлотта в процесі постраждає, то йому будуть непереливки.

Шарлотта хотіла обуритися і вчинити скандал, але менше за все Теху хотілося отримати на горіхи за те що він став причиною розмовок з коханою господаря.

– Сагон, як ти можеш з мислячою істотою так поводитися?! – обурилася Шарлотта.

Тех підійшов до неї та при обняв за плечі і прошепотів їй на вухо:

– Все добре, пані, ви мені теж подобаєтесь, навчіть мене вашим іграм, – його подих приємно пестив чутливе вушко безсмертної.

А ще вона кумедно вирячила очі та почала червоніти, хоча представники її виду на це загалом не здатні, но в цієї залишилася від людини така можливість.

Вона повільно розвернула до нього лицем та подивилася в очі.

Тех не обманював сказавши, що вона йому до вподоби, бо вона єдина хто до нього відноситься з повагою та як до рівного. Та і йому стало цікаво здобути новий досвід.

Вона піднялася на вшпиньки та поцілувала його. Спочатку невпевнено, а потім її почуття відігнали сумніви геть. Думки Шарлотти плуталися, а серце ледь не вистрибувало з грудей. По спині наче током вдарило, вона відчула як її бере в полон пекуче бажання, яке тіло десь в надрах її сутності надійно ховало, але після перетворення все вирвалося, наче лава з вивергаючогося вулкану. Шарлотта відчула слабкість, ноги підкосилися, але її вже підхопили та віднесли на ліжко.

Шарлотта намагалась зберегти мислення людини, але нова істота в ній вже підминала під себе весь супротив кволої людинки. Тоді вона вирішила повністю віддатись відчуттям.

Язик безсмертної грався з язиком Теха та ковзнув по іклу. Потім її поцілунки полинули нижче, вона провела язиком по нижній щелепі техноїда, вивчаючи матеріал з якого її зробили на смак. Тех довірливо підставив їх шию, наче забувши чим все закінчилося в минулий раз. Він примружив очі, невпинно спостерігаючи за пані. А вона по хижацькі різко наблизилася до шиї техноїда, але хитро посміхнулася, та на цей раз лизнула, проблукав язиком по деталі, що з’єднувала ключицю та нижню щелепу.

Безсмертна потерлася вилицею о грудню броню Теха, видала щось схоже на урчання задоволеної кішечки та ефектно перекинув ногу через талію, опинилася верхи Теха. Вона взяла його руки в свої і поклала на груди та показала як пестити їх.

Спочатку дії Теха були обережні, він наче прислухався до відчуттів партнерки – чи не робить їх боляче. Взагалі саме це спиняло його. Бо Шарлотта здавалася тендітною, однин різкий рух і щось в неї зламається.

Але по трохи техноїд розумів межі міцності даної звабливої конструкції. Вона стогнала, а її груди то високо підіймалися, то спадали. Ліф її мереживної сукні зісковзнув і долоні Теха торкнулися фарфоро білої та гладкої шкіри, а верхівки її пишних персів затверділи. Він їх стискав між пальцями та витягував. Поки не вирішив повторити ще що робила пані з його язиком тільки з цими принадами. І коли стогони Шарлотти стали ще виразніші, техноїду стало зрозуміло що наука цієї складної для нього гри опановується.

Шарлотта заплющила очі та закинула голову назад, тряхнув довгим волоссям, її стегна почали рухатися вперед назад.

Сагон щедро обдаровував Шарлотту палкими поцілунками, знаходячись позаду, вона відкинулась на нього, підставляла шию для поцілунків, незабуваючі і йому відповісти пестощами та поцілунками.

Шарлотта відчула що близька до чогось гарячого та трохи гострого, вона здригнулася, але опанувала себе, не хотіла бентежити ученика, щоб він не вирішив припинити навчання. Безсмертна розсудила, що її швидка регенерація допоможе загоїти рани, які можуть з’явитися. Та і її море задоволення вже захлиснуло так, що вона не в силах з нього винирнути.

Шарлотта важко дихала та видовженими кігтями під впливом почуттів залишила подряпини на техноїді, мабуть був б він людиною, то вже і ключицю зламали, поки відчувала що неї входять. Її трясло, якби була людиною, то спітніла. Вона намагалася розслабитися, але не відчула болі, і коли це зрозуміла, то почала рухатися все швидше та швидше, як люди не спроможні.

Так що даремно господар хвилювався за цілісність своєї пари. Коли відчула істинне задоволення, вона розгорнула свої крила, прийняв вигляд справжньої безсмертної, холодне світло місяця відбивалося від її звабливих форм, а очі сяяли, наче рубіни. Шарлотта знов увігнала горсті ікла в техноїда, але це вже не вияв спраги до крові, а прояв великого задоволення, яке пронизало усе тіло безсмертної.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Маргарита Єборова
08.02.2024 00:32
До частини "Нове завдання"
Спойлер!
Сюжет динамічний і насичений, якщо доопрацювати, може вийти досить цікаве оповідання. Не розкрита тема війни: хто бився? З ким? По великому рахунку, її можна було і не вводити в сюжет взагалі, бо ця тема ніяк не впливає на решту подій. Шарлота спокійно могла повернутися на якусь свою сімейну закинуту дачу, де б на неї накинулися мисливці. Ну або розкрити тему війни детальніше. Персонажі теж розкриті погано. Це вада багатьох творів класичної нф літератури. Пласкі герої багато чого роблять, "на благо людства" без особистої мотивації. Тут хіба що Шарлота більш менш має якусь глибинну історію, а її чоловіки - просто беземоційні додатки до неї. В еротичній сцені куди полівся Сагон? Я вже потирала руки, що почитаю перший за конкурс трійничок. Але Сагон такий "пограєш з нами?" І пропав... П.с. Головна героїня "Чарівника в країні Оз" Дороті, а не Еллі.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • МаргоФед
    08.02.2024 09:47
    До частини "Нове завдання"
    Спойлер!
    Дякую за ваш відгук! Нажаль, в мене були опассіння, що не вкладусь по знаках якщо буду все детально описувати. Трошки деталей війни не просто так були показані, може знов не вдалося вдало показати. Але там де були перешкоди у техноїда, і де були люди в воєнній формі. То його спогади. Просто Система спогади сприймає як щось непотрібне, зайве і шкідливе. Вона їх намагається блокувати чи знищувати, але людські рештки мозку не здаються. Вважайте теж іде внутрішня війна в техноїді. Та я не вважаю, що мені вдалося написати в нф, це лише спроба.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ульяна Лисяк
    07.02.2024 15:44
    До частини "Нове завдання"
    Спойлер!
    Нічого не зрозуміло, і, для мене, не в'яжеться. "Він зрозумів де вона" як він зрозумів? Вона безсмертна, але боїться дронів та їй крила пробили кулі. Чому на неї полювали, якщо війна закінчилась? І що то буда за війна? Район не відновили після війни, але будинок реставрували, але все таки хочуть знищити. І якщо йому відразу хазяїн сказав, що новонароджені йдуть до свої старих будинків, де народились, то нащо йому дивуватись, якщо і так зрозуміло, де її шукати. Вона боїться, що Сагон її приревнує, але йому ок такі "ігри". При чому з опису, він особливо нічого не робив. Можливо треба допрацювати історію, зприбрати зайве.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • МаргоФед
    07.02.2024 15:57
    До частини "Нове завдання"
    Спойлер!
    Погоджуюсь трохи вийшло сумбурно. Але прям розписувати боявся, бо вийшов б великий текст. Шарлотта хоча безсмертна, але не може не вмерти. А якщо дрони зарядити посрібленими кулями, то їх буде смерть. І звісно кулі пробивають її плоть, вона не не пробивна. Та ще вона новозмінена, а вони вразливіші. Війна була з цими істотами, і зараз наче є перемир'я, но все одно при нагоді люди прибирають безсмертних. Район відновлювали, але потім закінчилося фінансування вирішили перепродати тому хто це місце приведе до ладу. Сагон не знав де цей будинок конкретно знаходиться, він просто озвучив догадку. А вже техноїду довелося шукати те місце. Сагон ніколи не був людиною, тож йому поняття як ревнощі не знайомі. А Шарлотта ще мислить як людина, але вже час від часу проривається інша істота. Дякую за приділену увагу до твору.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше