2. Дегустація
Нічний дзвінок розколов темряву навпіл. Оксана розплющила очі й різко піднялася з ліжка, їй ніколи не телефонували о такій порі, тому дівчина не мала звички вимикати звук.
— Доброї ночі. Це стосовно вашого замовлення. Торт готовий. Зможете приїхати зараз?
— Вибачте, але чому так пізно? І скільки він коштує? Ми не обговорили вартість. - лепетала сонним голосом дівчина.
"Якщо приїдете зараз то отримаєте замовлення майже задарма." — впевнено звучало зі слухавки.
Оксана отямилась, коли її рука вже смикнула за мотузку і наддверний дзвінок кав'ярні задзеленчав. Двері відчинилися, на порозі стояла привітно усміхнена дівчина-адміністратор, та сама, яка розбудила її телефонним дзвінком.
— Мої вітання , пані. Пройдіть зі мною, на вас уже очікують.
— Хто? - запитала здивовано Ксю, але не отримавши відповіді на своє запитання, мовчки попрямувала за дівчиною.
Раптом очі засліпило яскраве світло. Дівчина-адміністратор десь зникла, але натомість Оксана опинилась перед відчиненими навстіж дверима.
— Прошу, до дегустації, пані.
Посеред просторої зали знаходився стіл, на якому красувався той самий торт. Біля стола стояв дивний чоловік, одягнений в кулінарну уніформу. З-під високого ковпака виглядало сиве волосся, зібране в хвостик на потилиці. Його очі були небесно блактного кольору, голос звучав напрочуд заспокійливо, а сиві вуса здригалися час від часу, даючи зрозуміти, що їх господар усміхається.
— Але скільки то кош...
— за ціну не хвилюйтеся, це лише дегустація. Ви ж не платите гроші щоразу, коли приміряєте сукні в магазинах?
— ні, але...
— давайте залишимо всі "але".
Отже, дегустація й лиш одна умова, ви куштуєте кожен шар окремо, починаючи зверху.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!