Закохані люди

Я закохана була. 

Наївна і дурна.

Мабуть, не одна така. 

Довкола закохані люди та їхнє щастя. 

І я за них по правді рада. 

Одначе знову піднімаю тост за свою самотність. 

Я щаслива серед людей близьких. 

Ти також належиш до них. 

                          ***

Кохання щиріє обіймає. 

Звільняєш із полону давніх почуттів. 

Я ж тебе не просила...

Я знову люблю.

Ти зміг мене полонити. 

А я ж клялась, що ніколи знову. 

Крок за кроком - пізнаємо одне одного. 

 Ти не йшов на пролом. 

Не боровся та не добивався. 

Я ж так любила цих книжкових персонажів. 

Їм віддавалась у снах. 

Та тепер зламані ці ідеали. 

І я з тобою.

Ти завжди питав чи не проти я. 

Навіть жадавши поцілувати мої уста все питав чи можна. 

Хтось назве тебе каблуком або ж слимаком. 

Одначе для мене ти справжній чоловічий ідеал. 

Кожний доторк був моїм бажанням і водночас дозволом. 

Так і з тобою. 

Хтось скаже чужі.

 (Та за часту лунає фраза притрушені. )

Але, яку це має вагу, коли щасливі ?