Залежність
Самотня кімната такі холодні кайдани це наша історія.
Про тебе говорили "диявол в ангельському тілі "
А ти сміявся ламаючи життя.
Чутки стихли, як понаходили трупи.
Нас звела сама Доля. Як ж хочеться її вбити...
Від тебе линула зла аура, а я не помічала.
Мене застерігали, але не слухала.
Адже кохаю ...
" Сама вина. Сама вина. Знала на що підписуєшся "
Якби ж ви бачили його личко.
" Фу як так можна "
Якби ж ви знали яким він був ідеальним.
" Ти його зіпсувала "
Як би ж ви чули, як складав оди про кохання.
" Наївна дурочка, а чого ти чекала ?"
Того що він обіцяв.
Де ж край мій милий, де ж він ?
Скажи де кінець моїм одвічним бідам ?
Ну чому ти мовчиш мій коханий ?
Поглянь на колись красиве личко.
Поглянь на колись щасливу людину.
Ти обіцяв казку, а натомість пекло.
Та за все страшніші твої очі.
Вони полонять і я на все згідна.
За все на світі ненавиджу твої вибачення, адже пробачаю.
" Дура, дура, дура. "
Така моя натура !
Твої доторки, погляд та слова – це каторга моя.
Я залежна від тебе...
І для цього не потрібний повідець.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.