Догори гондолою
Хоробрий дирижабль "Євгеній" ніс на борту цілий чатик, а на його носі
був величезний ілюмінатор, крізь який вони дивились на подорож
урбаністичними скелями й морями. Аж раптом усесильна Геометрія, що
несла Євгенія на своїх руках, втомилась. Голос диктора системи сповіщень
промовив:
— Увага!... — голос раптово змінився. — Я хотіла... Чекайте... Я хотіла
вас приземлити кудись, і попити... — запала мертва тиша. — в мене тут є
йогурт.
— Шановні пасажири, чекайте на продовження екстреного повідо...
— Куди би вас тут приземлити? Так, приземляю вас на лавку поки що.
Ще би ви не впали.
— Ні, так не добре. Ану, чекайте — дирижабль різко хитнуло вліво.
— Якщо я переверну, то у вас буде догори... та, догори ногами буде у
вас.
Сяючий люркер раптово прокинувся на краю борта і ледь встиг
вхопитись за поручні поруч, а за кілька секунд став схожим на новачка
гімнаста, що незграбно зависнув на перекладині.
— Ану назад — дирижабль різко хитнуло вправо.
— Сорян, чатик.
Бортовий кухар, що пік мамин сирник, ретельно, але достатньо
недбало зішкрябав лопаткою по стінах духовки, збираючи обпечену сирну
масу. Треба переробити. Комусь доведеться почекати на свій сирник, а
хтось понесе свіжий (хоч і трішки твердий та обвуглений) до себе додому.
— Ану... О, так буде стояти. Усьо, чатик, хвилиночку посидіть, а я
поп'ю йогурт зараз.
https://clips.twitch.tv/PoisedWealthyGerbilTwitchRaid-9ue8aoLzx6YKfm9
F
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!