Принц Смертник

 Багато років моє життя було сірою марнотою, перемішкою однаково нудних та жалюгідних днів, поки одної миті я не промовив: "Нехай буде темрява". І темрява з'явилась. а разом із нею з'явилося світло. Спочатку темрява була в'язким океаном, в якому я потопам. І одної миті я сказав: "Нехай будуть сльози". Вони відділися від темряви, і все, що залишилось в ній стало чорними-чорними скелями.
 Так і з'явився мій внутрішній світ. Хоч і він був прекрасним, та мені здавався трішки нудним. І тому в одній маленькій долині я зробив сад чорнильних квіток, що на їхніх пелюстках вимальовуються неймовірно цікаві історії.
 Найкращі з цих квіток я засушую в аркуші, які тут і публікую.
Не полінуйтесь завітати у мій чорнильний сад. Завжди матиму радість потеревенити з вами про "садівниче" мистецтво.
ЧОРНИЛЬНИЙ САД