Тисячі Осеней

- Твоє ім’я Шень Цяо, ти учень секти Місяця, що очищає. Якимось чином ти отримав важкі поранення, але, на щастя, проходячи повз, я знайшов тебе й зміг повернути назад у часі. Вороги, які скривдили тебе – люди з секти Гармонії. Я не зміг би зрівнятися з ними, тож мусив спершу привести тебе у безпечне місце. Зможеш помститися їм пізніше, після того, як одужаєш та повернеш свої бойові навички.

Ю Шен’янь плів такі нісенітниці, але Шень Цяо слухав його з щирою серйозністю.

Врешті-решт він запитав:

- Тоді… як мені слід звертатися до Вас?

- Моє прізвище Ю. Ю Шен’янь. Я твій шисйон*.

|Шисйон («старший бойовий брат») – ввічливе звернення до людини старшої за віком або статусом.|

Ці слова були сказані без усіляких докорів сумління. Ю Шен’яню було трохи більше ніж двадцять. Хоча зовнішній вигляд Шень Цяо аж ніяк не видавав його віку, але він був учнем Ці Фенґе і вже п’ять років очолював гору Сюаньду, те, що він був молодшим за Ю Шен’яня – цілковита дурниця.

Очевидно, що Ю Шен’янь скористався його сліпотою, щоб отримати перевагу у формі звернення.

Але Шень Цяо справді привітав його лагідним:

- Шисйоне.

- … - Дивлячись на його невинне обличчя, Ю Шен’яню стало трохи ніяково.

Він зіщулився зі сміху:

- Поводься добре. Ти ще не можеш вставати, тобі слід залишитися у ліжку та відпочивати. Коли повністю одужаєш, я приведу тебе, що б ти віддав шану Вчителеві.

- Гаразд, - відповів Шень Цяо.

Він заплющив очі, але невдовзі розплющив їх знову. Від відсутності фокуса його очі здавалися трохи розслабленими, і звична яскравість в них також зникла.

- Шисйоне?..

- Щось ще? - Ю Шен’янь вважав себе людиною з ніжним серцем до світлих красунь.

Побачивши Шень Цяо, він знову сказав про себе "шкода" і подумав:

«Дійсно, шкода, що колись славний лідер усіх даоських сект закінчує так. Якби це сталося тоді, коли він очолював секту, коли його бойова сила була в повному розквіті, якою була б його поведінка?»

- Я хочу випити трохи води…

- Краще не пий її зараз. Твої ліки вже майже готові. Зараз тобі треба вважати ліки за воду.

Як тільки він закінчив, до них підійшла служниця з відваром у руках. Можливо, саме через те, що він щойно вигадав історію Шень Цяо, в глибині його душі прокинулося рідкісне почуття провини; Ю Шен’янь взяв миску з супом, попросив дівчину підняти голову Шень Цяо та підкласти йому за шию подушку, а потім ложка за ложкою напував його відваром.

Не всі кістки Шень Цяо були зламаними, але до цього залишалося зовсім трохи. На додачу до пошкоджених меридіанів, його шанси на виживання були практично нульовими. Його міцне здоров’я було єдиною причиною того, що він зміг прокинутися лише за місяць. Тепер, не провівши ще принаймні три місяці в ліжку, він не може сподіватися на те, що зможе пересуватися.

Хоча Ю Шен’яню доводилося нелегко під час практик, відколи він став учнем Янь

Вуши, адже спосіб життя Демонічної секти завжди був екстравагантним, його повсякденна їжа та одяг аж ніяк не були гіршими від тих, що мали молоді майстри зі шляхетних родин. Для такої людини, як він, годувати відварами інших з власних рук, неважливо, наскільки обережним він буде, все одно проливатиме щось на одяг Шень Цяо. Але Шень Цяо випивав усе, що йому подавали, без жодних проявів невдоволення. Після того, як він закінчив пити, Шень Цяо навіть ледь помітно посміхнувся Ю Шен’яню та вдячно сказав:

- Дякую, шисйоне.

Ніжна та поступлива, красива і добра.

Навіть якщо це була лише легка посмішка, цього було достатньо, щоб його бліде обличчя засяяло теплотою. Дівчина-служниця збоку тихо почервоніла й одразу ж відвела очі.

Він ні про що не питав, що насправді змусило Ю Шен’яня здивуватися. Якби він прокинувся без жодних спогадів у голові, сліпий і серйозно поранений до такої міри, що не міг навіть встати з ліжка, навіть якби не зламався психічно, все одно не зміг би залишатися таким же спокійним, яким був Шень Цяо.

- Чому ти не запитуєш, коли повністю одужаєш?

- Учитель і шисйон, мабуть, мусили бігати, виснажившись як фізично, так і морально, через мене. - Шень Цяо кілька разів кашлянув, напружуючи м'язи навколо своїх ран, від чого його брови насупилися. - Якщо я запитаю, хіба це не додасть ще більшого горя Вам і Вчителю?

Наче він ніколи не бачив когось настільки уважного і турботливого до інших, або, можливо, тому, що обличчя Шень Цяо могло легко викликати почуття провини, Ю Шен’янь на мить втратив мову, не знаючи, що сказати. За мить він нарешті сказав: - Тоді тобі слід добре відпочити. Я залишу тебе на сьогодні, але завтра прийду знову, щоб допомогти з лікуванням.

- Дякую, шисйоне. Будь ласка, передай вітання Вчителеві від мого імені. - Передам. - Раптом Ю Шен’янь відчув, що якщо він залишиться тут ще на трохи, то лише посилить ніяковість. Доторкнувшись кілька разів до свого носа, він кинув ще кілька слів і пішов.

Спочатку він навіть запідозрив, чи не була амнезія Шень Цяо просто грою в дурня. Проте відтоді він відвідував Шень Цяо майже щодня, і так само як і тоді, коли той вперше прокинувся, він залишався лагідним, оптимістичним і надзвичайно вдячним Ю Шен’яню.

Що б не сказав Ю Шен’янь, він вірив у все без жодних сумнівів, такий же невинний і чистий, як аркуш білого паперу.

Після того, як він зміг підвестися з ліжка й трохи пройтися, Шень Цяо навіть запропонував відвідати "свого Учителя" Яня Вуши, щоб подякувати йому особисто.

…

Якби Ю Шен’янь не нагадав йому, Янь Вуши вже забув би про присутність Шень Цяо. За десять років у Медитації у світі багато чого змінилося. Це не те, що можна було б описати кількома словами.

У світі існувало багато сект, і кожна з них мала свою власну фракцію та політичний вплив, який їх підтримував.

Сім’я Ґао з Ці була відома своєю абсурдною та нерозумною поведінкою, тому кожне наступне покоління її імператорів все більше прагнуло приєднатися до Демонічної секти. Тепер це було покоління Ґао Вей, яке мало дуже тісні відносини з Сектою Гармонії, тому вплив Секти Гармонії в країні Ці значно зріс.

У країні Джов, коли при дворі правив Ювень Ху, він з повагою ставився до буддизму, тому дзен-майстер Сюетін свого часу був відзначений посадою Великого Наставника Джов. Втім, після приходу до влади Ювень Йона тенденція змінилася. Новий імператор не вірив ні в даосизм, ні в буддизм. Він навіть заборонив обидві школи по всій країні, тому вплив буддизму в Джов тепер був набагато слабшим, аніж у минулому.

Що стосується династії Чень на півдні, її очолював Інститут конфуціанства в Ліньчвані. Головний магістр Жуянь Кехвей щиро допомагав імператорові Чень в управлінні країною й користувався великою повагою та довірою.

До Медитації Янь Вуши був чиновником у Джов під іншим ім'ям - помічником правителя Ювень Йона, який на той момент був Герцогом Лу. Пізніше він покинув країну через поранення, отримане в битві з Цвей Йовваном, але перед від'їздом наказав своєму старшому учневі, Б’янь Яньмею, залишатися поруч з Ювень Йоном.

Тепер, коли він вийшов з Медитації, неодмінно вирушить до країни Джов із ввічливим візитом до Ювень Йона, який вже зійшов на трон імператора і повернув собі владу з рук Ювень Ху.

За ці роки Північна Джов крок за кроком зміцнювала свої позиції, що дуже не подобалося іншим країнам. Ба більше, навіть три школи - конфуціанства, буддизму та даосизму - не були у близьких взаєминах з цим імператором Джов, оскільки він не лише заборонив останні дві, але й позбавив першу права публічно проповідувати вчення, щоб здобути прихильників.

Саме такі обставини дозволила секті Місяця, що очищає наблизитися до Ювень Йона і підтримати його, водночас Ювень Йону також вона була потрібна, щоб зберегти свою владу.

Після зустрічі з Ювень Йоном Янь Вуши покинув Північну Джов та по дорозі відвідав гору Сюаньду, потім завітав до Квеньє, так званого експерта номер один в Тудзюе, який переміг Шень Цяо.

Після битви сам на сам, протягом одного раунду, Квеньє зазнав поразки. Ім'я Янь Вуши - "Демонічного Володаря" - з'явилося знову, відлунюючи в усьому світі. Усі говорили про те, що на додачу до Цвей Йоввана, Демонічна секта породить ще одну могутню, але жахливу людину.

Лише цього разу, без Ці Фенґе, стало на одну людину менше, яка змогла б зрівнятися з ним у силі.

На думку Яня Вуши, навички Квеньє були високими, а його таланти - видатними, але в ті часи він ще не досяг рівня Хулуґу. Навіть якщо порівнювати його з іншими представниками нинішньої десятки найкращих, його не можна назвати особливим. Той факт, що хтось на кшталт нього зміг серйозно поранити лідера секти з гори Сюаньду, сам по собі був дещо дивним.

Але це не було головною причиною його занепокоєння. Що саме стояло за пораненням Шень Цяо і чи мало воно якесь відношення до Квеньє - Янь Вуши не мав жодного бажання з'ясовувати. Єдина причина, чому він зробив Квеньє своєю першою мішенню поширити новину про його повернення у світ бойових мистецтв. Оскільки Квеньє нещодавно переміг лідера секти з гори Сюаньду і став центром загальної уваги, він був найкращим варіантом.

Що важливіше, найбільшою метою подорожі Яня Вуши цього разу було не прославити себе і не перемогти Квеньє, а з'ясувати місцеперебування однієї з книг "Стратегія Кіноварі Ян".

Подейкують, що п'ятдесят років тому гросмейстер того покоління, Тао Хондзін, зустрівся з безсмертним на горі Мао й отримав від нього книгу під назвою "Ключ сходження до істини". Книга складалася з чотирьох частин. Тао Хондзін реорганізував три з них в іншу книгу і назвав її "Таємний ключ сходження до істини".

Ту невелику частину, що залишилася, оскільки її зміст був малозрозумілим, а більша частина стосувалася культивування між Людиною і Небом, Тао Хондзін організував в окрему книгу, поєднавши в ній знання і розуміння свого життя - це і була знаменита "Стратегія Кіноварі Ян".

Тао Хондзін глибоко досліджував взаємовідносини між Людиною і Небом. Попри те, що сам був даоським священником, він був справжнім експертом у всіх Трьох Школах, а також був благословенний усіма вченнями Безсмертного Майстра Даньян, Свень Йовюе. Таким чином, як людина, чиї бойові навички досягли такого рівня досконалості, що навіть Ці Фенґе охоче визнав би свою поразку в бою з ним, він, безперечно, був бойовим майстром номер один.

Зважаючи на таке походження, "Стратегія Кіноварі Ян", природно, стала заповітною книгою, яку люди прагнули прочитати. Говорили, що якщо хтось зможе повністю осягнути всі п'ять книг, то зможе побачити вершину майстерності бойових майстрів з прадавніх часів і ввійти в абсолютно нову істину, що навіть підняття на небеса* стане можливим.

|Піднесення до небес (飞升) - Цей термін безпосередньо належить до набуття безсмертя, хоча його часто використовують як спосіб уникнути визнання чиєїсь смерті, бажаючи їм досягти безсмертя.|

На жаль, після того, як Тао Хондзін вознісся на землю безсмертних, секта Шанцін гори Мао надзвичайно постраждала через свою причетність до політики. Внаслідок цивільного заколоту, який пізніше охопив династію Лян, п'ять книг "Стратегії Кіноварі Ян" були розкидані по всьому світу.

Лише через десять років, коли Ці Фенґе зізнався, що його бойові мистецтва, окрім спадщини гори Сюаньду, базувалися на "Стратегії Кіноварі Ян", місцеперебування манускриптів нарешті були знайдені одне за одним. Ходили чутки, що одна книга була скарбом країни Джов, інша належала секті Тяньтай в Джедзяні, третя зберігалася на горі Сюаньду, а географічне становище двох інших залишалося таємницею протягом кількох десятиліть, до сьогоднішнього дня.

Янь Вуши мав нагоду стикнутися з тією книгою, що зберігалася в імператорському палаці Джов, у ранньому віці. Істотному зростанню його розвитку після Медитації слід завдячувати саме цій книзі "Стратегії Кіноварі Ян".

Тільки особисто переконавшись у цьому, можна було по-справжньому зрозуміти, наскільки геніальною була "Стратегія Кіноварі Ян". З однієї частини можна було пізнати всю суть. У "Стратегії Кіноварі Ян" було втілено плід кропіткої праці всього життя Тао Хондзіна. Вона зібрала воєнні мистецтва і шляхи медитації* всіх Трьох Шкіл, доповнюючи й інтегруючи їх між собою, тому була воістину всеосяжною і бездоганною. Якби можна було прочитати чотири книги, що залишилися, не тільки утвердження суверенітету майстрів бойових мистецтв було б лише питанням часу, але навіть проникнення на Небесний шлях і досягнення єдності між Людиною і Небом вже не було б неможливим.

|Шляхи медитації (心法 xinfa) - Дослівно означає мистецтво сердець, або способи ментального культивування. Це специфічні способи культивування внутрішнього бойового мистецтва за допомогою медитацій, такі як особливі шляхи циркуляції ці тощо.|

Метою подорожі Янь Вуши цього разу було проникнути на гору Сюаньду, скориставшись можливістю, поки вона перебувала в хаосі через відсутність лідера, щоб розшукати книгу "Стратегія Кіноварі Ян". Однак під час бою з Квеньє він випадково зрозумів, що хоча бойові навички Квеньє успадковані від прямих нащадків із західних регіонів, його внутрішні мистецтва і ці з'явилися не там, де потрібно. Здавалося, ніби вона була з ним одного походження, що змусило Янь Вуши запідозрити, що ймовірною причиною того, що Хулуґу ледве зміг зрівнятися з Ці Фенґе в силі й програв лише на півкроку, було те, що він скористався допомогою "Стратегії Кіноварі Ян".

Як один з експертів нового покоління Тудзюе, за наявності достатнього часу Квеньє міг би зрівнятися за силою з Хулуґу. Оскільки поєднання шляхів медитації Західних регіонів* та "Стратегії Кіноварі Ян" породили одного Хулуґу, вони, безумовно, здатні породити й іншого.

|Західні регіони (西域 xiyu) - Термін, що використовувався в стародавньому Китаї для позначення території на захід від Юменського перевалу, більшої частини сучасної Центральної Азії.|

Це неабияк зацікавило Яня Вуши, тож у наступні дні він усюди переслідував Квеньє і викликав його на бій коли йому заманеться. Не в змозі перемогти його й не маючи шансів утекти, Квеньє втратив майже все терпіння і вирішив, що врешті-решт може повернутися до Тудзюе.

Янь Вуши не збирався переслідувати його аж до Тудзюе, тож він неквапно повернувся до заміського маєтку.

Щойно він повернувся, як почув від свого учня, що Шень Цяо прокинувся й тепер може вставати з ліжка та ходити.

Коли з'явився Шень Цяо, він тримав у руці бамбукову тростину. Йшов повільно, крок за кроком, але впевнено.

Дівчина-служниця підтримувала його, тихо пояснюючи йому різні коридори всередині особняка.

- Моя повага Вчителеві.

Коли дівчина показала йому напрямок, Шень Цяо вклонився в той бік, де сидів Янь Вуши.

- Сідай.

Янь Вуши поклав шматок вейці*, що був у його руці. Ю Шен’янь, який сидів навпроти нього, виглядав настільки нещасним, що витримати вираз його обличчя було майже неможливо. Але водночас він був таким радісним, ніби його щойно помилували.

Вочевидь, зараз він був у невигідному становищі.

| Вейці (围棋) - Шахова гра, в яку грали в стародавньому Китаї, і яка також відома в сучасному світі під назвою "ґо". |

Служниця допомогла Шень Цяо сісти.

Коли він прокинувся, його спогади про більшу частину подій виявилися розпливчастими. Він навіть не міг згадати своє ім'я та походження. Що ж до Яня Вуши та Ю Шен’яня, він не мав про них жодного спогаду.

- Як почуваєшся? – запитав Янь Вуши.

- Дякую Вчителю за турботу, я вже можу вставати з ліжка і ходити. Тільки ось руки і ноги все ще слабкі, і моє бойове мистецтво... здається, ще не відновилося.

- Руку.

Шень Цяо слухняно простягнув йому руку. Пальці Янь Вуши одразу ж стиснули його "ворота життєвої сили"*.

|Ворота життєвої сили (命门 міньмень): Означає положення на зап'ясті правої руки в романах уся, на відміну від власне акупунктурної точки в китайській медицині, яка знаходиться на талії. Це критично важлива точка для майстрів бойових мистецтв, оскільки через неї можна легко поранити або навіть вбити людину.|

Він перевірив пульс, і на його раніше байдужому обличчі з'явився подив.

Він багатозначно подивився на Шень Цяо, хоча той, через свою сліпоту, мав порожній і невинний вигляд.

- Не відчуваєш ніякого дискомфорту? – запитав Янь Вуши.

Шень Цяо на мить замислився:

- Щоночі, приблизно опівночі, я відчуваю перепади температур, що супроводжуються болем у грудях, іноді до такої міри, що я ледве можу ходити.

Ю Шен’янь додав:

- Я вже ходив до лікаря, щоб він оглянув його. Лікар сказав, що, ймовірно, через те, що шиді* був серйозно поранений, одужання займе деякий час.

|Шиді («молодший бойовий брат») – ввічливе звернення до людини молодшої за віком або статусом.|

Янь Вуши ледь помітно посміхнувся над його "шиді", який, здавалося, так легко вислизнув, а потім сказав Шень Цяо:

- Твоє бойове мистецтво ще не повністю зруйноване. Я відчуваю, що у твоєму тілі ще залишився слабкий слід ці, ослаблений, але водночас сильний. Через деякий час твоє бойове мистецтво зможе повністю відновитися. Однак наша секта Місяця, що очищаж не терпить нікчем. У мене є одна справа до твого шисюна. Можеш піти з ним, щоб допомогти.

- Гаразд.

Він не запитував, що це за справа. Так само як він ставився до Ю Шен’яня, він погоджувався з усім, що говорили інші. Решту часу лише безтурботно сидів, не роблячи жодних зайвих рухів.

Яня Вуши аж ніяк не зворушило те приниження, якого зазнав Шень Цяо після свого падіння. Слабкість, яку показав Шень Цяо викликала ще більшу злість, яка змусила його більш ніж будь-коли хотіти заплямувати цю Білосніжку з ніг до голови.

- Повертайся та відпочинь. – спокійно сказав Янь Вуши.

Шень Цяо підвівся, слухняно перепросив та вийшов з кімнати за допомогою служниці.

Янь Вуши перевів погляд зі спини Шень Цяо і сказав Ю Шен’яню:

Відправляйся до Ці й знищ усю сім'ю Великого Майстра Покаяння* Янь Дживеня".

|Великий Майстер Покаяння (谏议大夫 jianyi dafu): Одна з категорій престижних чиновників, які називалися чиновниками догани або доповідачами, основною функцією яких було супроводжувати та консультувати імператора, а особливо наголошувати йому на тому, що вважалося неналежною поведінкою або політикою.|

- Слухаюсь. - Ю Шен’янь без вагань прийняв наказ. - Він чимось не догодив Вчителеві? - Він учень секти Гармонії, а також один зі шпигунів, яких секта Гармонії розмістила в Ці.

Ю Шен’янь зрадів, почувши ці слова:

- Так! Секта Гармонії поводиться занадто зарозуміло, а Юань Сьовсьов, скориставшись твоєю Медитацією, завдала нам багато клопоту. Якщо ми не провчимо її, чи не стане секта Місяця, що очищає нікчемною в очах інших? Я вирушу в дорогу найближчими днями!

На мить замислившись, він приховав свою посмішку і спантеличено запитав:

- Учитель хоче, щоб я взяв з собою Шень Цяо? Він втратив усі свої бойові мистецтва.

Боюся, що він нічим не зможе допомогти. З тінню посмішки Янь Вуши сказав:

- Тепер, коли ти назвав його своїм "шиді", ти повинен, принаймні, показати йому світ. Це правда, що його бойове мистецтво ще не відновилося, але вбити одного-двох людей не має скласти для нього труднощів.

Ю Шен’янь нарешті зрозумів: Учитель поводився з Шень Цяо, як з аркушем білого паперу, і хотів, щоб він став повністю чорним. Навіть якби одного дня Шень Цяо схаменувся або зміг повернути собі пам'ять, не було б ніякого способу виправити те, що було зроблено, до того часу він вже не зміг би повернутися на праведний бік, навіть якби захотів цього.

Що поганого в тому, щоб бути таким, як вони? Можна вирішувати справи без жодних обмежень чи докорів сумління, робити все, що заманеться, й бути вільним від усіх суспільних правил. Крім того, Ю Шен’янь твердо вірив, що природа людини зла і що темна сторона існує глибоко всередині кожної людини. Всі ці, так звані, даоські, буддистські та конфуціанські секти багато говорили про доброчесність і моральність, про те, що потрібно завжди проявляти доброзичливість, але насправді вони просто прикривали свої егоїстичні бажання праведними справами. Не кажучи вже про боротьбу за трон, переможець отримував усе. За таких обставин, був хоч один правитель країни, чиї руки не були б по лікоть у крові? І хто міг би стверджувати, що він чистіший за інших?

Так. Я добре наставлятиму свого "шиді".