Тисячі Осеней

|«Три бачення» - Погляд на світ/світогляд, Погляд на життя, Погляд на цінності|

Ю Шен’янь не сказав йому про ціль їх подорожі, коли вивів Шень Цяо назовні.

Район Фунін неподалік від міста Є, столиці країни Ці. Зі швидкістю Ю Шен'яня він мав би дістатися туди за три дні. Але, зважаючи на стан Шень Цяо, він навмисно сповільнився та прибув до міста Є за сім днів.

Втім, незалежно від того, наскільки повільно вони їхали, організм Шень Цяо все ще недостатньо відновився для такої тривалої й важкої подорожі. Одразу ж після прибуття до міста він підхопив лихоманку.

Хоча секта Очищаючого Місяця мала невелику кількість учнів, вона ніколи не відчувала потреби в грошах та навіть володіла резиденцією у місті Є, де вони й зупинилися. Власником резиденції був Янь Вуши. Тож коли слуги побачили Ю Шен’яня та Шень Цяо, вони ставилися до них, як до молодих господарів, та все добре спланували, приділивши їм особливу турботу.

Протягом усієї подорожі Шень Цяо був дуже тихим. Він йшов, коли Ю Шен’янь просив, та зупинявся коли йому скажуть. Він не обмовився й словом про свій стан, Ю Шен’янь дізнався про це сам. А коли запитав його, Шень Цяо лише сказав з легкою посмішкою:

- Я знаю, що ціль подорожі шисйона – доручення Вчителя. Я відчуваю провину через власне покалічене тіло, адже я не здатен нічим допомогти. Як я можу завдати шисйону ще більшого клопоту?

Його обличчя залишалось таким холодним та блідим, коли він говорив ці слова, але на ньому також була присутня лагідна посмішка, яка робила його таким жалісним, але водночас милим.

Зрештою, Ю Шен’янь ще не зустрівся з Янь Вуши. Його серце трохи пом’якшало, це було щось неймовірне для нього.

- Якщо погано почуваєшся, просто скажи мені про це. Я все розумію, хоча ми й повинні переконатися у тому, що покінчимо з завданням, яке нам доручив Учитель. Я вже дізнався про наше доручення. Хоча Янь Дживень і є вихідцем секти Гармонії, його дружина й діти нічого не знають про бойові мистецтва. Його самого можна вважати лише другорядним експертом у цьому. До того ж сім’ю Янь не охороняють, я легко зможу з ними покінчити самотужки. Але Вчитель прагне знищення всієї родини, я візьму тебе з собою, коли прийде час. Після того, як я вб’ю Янь Дживеня, я приведу жінку чи дитину, щоб ти міг покінчити з кимось із них.

Це був перший раз, коли Шень Цяо розповіли справжнє завдання Вчителя. Він виглядав здивованим.

- Чи можу я запитати шисйона, яка історія секти Гармонії? Через що ми ображені на Янь Дживеня?

Раптом Ю Шен’янь згадав, що Шень Цяо ще нічого не знає.

- Наша секта Очищаючого Місяця, секта Гармонії та секта Мистецтва Дзеркал походять від секти Сонячного Місяця на острові Фенікс-Цілінь. Пізніше секта Сонячного Місяця розпалася, розділившись на ці три секти. Ми мали б об’єднатися проти інших сил, адже ми одного походження, якби не той факт, що всі секти хотіли возз’єднати Священну Секту* під власними прапорами, причому найбільше цього прагнула саме секта Гармонії. Їх лідерка – Юань Сьовсьов та її учні, завжди раді використати свою красу як засіб для досягнення цілей. Втім, бойові навички в них непогані, якщо ви зіткнетеся з ними в майбутньому, раджу триматися якомога далі.

|Священна Секта – шанобливе звертання учнів до секти Сонячного Місяця, в той час, як інші звуть її Демонічною сектою.|

- У Юань Сьовсьов також є коханець Сан Дзінсін, який колись був учнем Цвей Йоввана. Ця безсоромна шльондра та її нічим не кращий покидьок – спільники, які цілими днями плетуть інтриги. За останні десять років вони навіть зробили кілька спроб захопити нашу секту Очищаючого Місяць, скориставшись нагодою – відсутністю Вчителя у Медитації.

Шень Цяо кивнув.

- Але ж Янь Дживен – лише другорядний майстер секти, а також чиновник у країні Ці, гадаю, він ніколи не завдавав клопоту секті Очищаючого Місяця. Чому Вчитель вирішив його вбити?

З ледь помітною посмішкою Ю Шен’янь промовив:

- Шиді, після порання ти став схожий на маленького пухнастого кролика!

Янь Дживень має особливий статус. Оскільки він є чиновником Ці, мало кому відомо, що насправді він належить секті Гармонії. Якщо його позбудемося, то, по-перше, ми зможемо використати його смерть як приклад для залякування наших ворогів. По-друге, коли секта Гармонії зрозуміє, що нам все відомо, вони більше не наважаться на необдумані вчинки. По-третє, вони завдали нам стільки клопоту за відсутності Вчителя, а тепер, коли він повернувся, якщо ми не провчимо їх, чи не подумають інші, що секта Очищаючого Місяця – легка здобич? Після смерті Цвей Йоввана, секта Очищаючого Місяця була наймогутнішою з трьох сект, а також, мала найбільші шанси на возз'єднання зі Священною Сектою. Через поранення Вчителя, йому довелося втекти та ввійти у медитацію Зачинених Дверей, тим самим надавши секті Гармонії можливість використати це в їх інтересах.

- Як щодо секти Мистецтв Дзеркал? Вони коли-небудь завдавали нам клопоту?

- Насправді, лише секта Гармонії має таку велику кількість учнів, тому є більш агресивною, Секта Мистецтв Дзеркал подібна до секти Очищаючого Місяця: її учнів розкидані по всіх усюдах, кожен виконує власне завдання та вони нечасто збираються разом. Учитель розповів мені про це лише після того, як вийшов з медитації, коли я прийшов до нього. Що ж до тебе, - він похнюпився.

- Звісно, через твоє поранення. Якщо підсумувати, можна зрозуміти, що три секти не ладнають між собою, але секта Гармонії – створює найбільше неприємностей та часто перетинає межу.

Шень Цяо зітхнув:

- У кожної помилки – своя причина, в кожного боргу – свій боржник. Якщо Юань Сьовсьов – лідерка секти Гармонії, чому б Учителю не розібратися з нею напряму? Навіть якщо він прагне смерті Янь Дживеня, але ж його дружина та діти не належать до бойового світу, навіщо їх втягувати?

Ю Шен’янь повозився з килимом перед ліжком, не сприймаючи його слів серйозно.

- Це наказ Учителя, нам необхідно лише виконати його. Який сенс ставити стільки запитань? Якщо скосити траву, не вирвавши коріння, вона все одно виросте, коли прийде наступний весняний вітерець. Якщо ми не вб’ємо дружину та дітей Янь Дживеня, нам слід чекати, що вони прийдуть помститися нам у майбутньому?

Сказавши це, він підвівся.

- Досить. Це не та справа, яка потребує поспіху. До 7-го числа залишилося ще кілька днів. А поки, тобі необхідно добре відпочити. Після твого одужання, я знайду когось, хто супроводжуватиме тебе під час прогулянки містом. Думаю, серед усіх нинішніх столиць екстравагантність міста Є нічим не поступається Дзянькану*; окрім того, воно дає вам відчуття щедрості та свободи, якого ви не знайдете у Дзянькані. Це місто варте уваги, особливо район Червоних ліхтарів*…

|Дзянькан (建康) – столиця династії Чень.|

|Район Червоних ліхтарів (烟花巷 yanhua xiang) – термін для позначення району в якому процвітає проституція у Стародавньому Китаї.|

Ю Шен’яню було лише за двадцять, а він вже був справді талановитим та романтичним чоловіком. Тримаючи своє ім’я в таємниці, він обговорював поезію та літературу в Південному Чені та потоваришував з відомими вченими, чим також заробив собі репутацію. Тоді Ю коли повний ентузіазму Ю Шен’янь збирався продовжити, він раптом згадав про стан Шень Цяо. Навіть якби Шень Цяо захотів, у нього, мабуть, не вистачило б на це сил.

Тому він зупинився та багатозначно посміхнувся Шень Цяо:

- Це нормально, у тебе амнезія й ти нічого не пам’ятаєш зі свого минулого. У всякому разі, учні нашої секти Очищаючого Місяця – здебільшого видатні майстри, які живуть, як їм заманеться. Ти матимеш шанс відчути це на собі.

Особистість, яку Янь Вуши використовував для подорожей – бізнесмен, на прізвище Сє, тож на дерев’яній табличці над резиденцією було написано: «Резиденція Сє».

Ю Шен’янь рідко бував тут, залишаючи Шень Цяо на самоті. Шень Цяо доброзичливо ставився до всіх, але водночас страждав від підірваного здоров’я, через що слуги особняки не могли стриматися від симпатії до нього.

Особливо дівчата, яких призначили особистими служницями Шень Цяо. Лише через кілька днів їх взаємини стали набагато ближчими, вони розповідали йому про всілякі події та місцеві звичаї навколо резиденції Сє, щоб розвіяти його нудьгу.

Коли йому ставало краще, Шень Цяо просив їх взяти його на прогулянку. Місто Є було саме таким, яким його описував Ю Шен’янь: вулиці вимощені білим нефритом, а дахи вкриті скляною черепицею. Оскільки сім’я Ґао з країни Ці – вихідці з народу Сяньбеїв*, їх міські стіни, будівлі, одяг і звичаї, зберегли стилі предків. У порівнянні з витонченістю та елегантністю Півдня, це місто мало більше свободи та щедрості. Кажуть, що навіть вино одного і того ж сорту, у тавернах міста Є, на смак буде м’якішим за вино Дзянькану.

|Сяньбеї (鲜卑) – давньомонгольські племена, що проживали на території Східної Монголії, Центральної Монголії та Північно-Східного Китаю. Разом із Сьонну вони були однією з основних кочових груп на півночі Китаю з часів династії Хань.|

Вишуканий одяг, красиві жінки, розкішні карети... Хоча Шень Цяо не міг бачити все це на власні очі, він все одно відчував процвітання і пишність цієї столиці в повітрі, з теплим ароматом, що наповнював кожну вулицю і провулок міста Є.

Дівчина-служниця допомогла йому увійти до аптеки. Він сів відпочити в сусідній кімнаті, а дівчина відійшла за рецептом.

Рецепт мало чим відрізнявся від горщика трав’яних ліків, йому потрібно було приймати принаймні велику миску відвару щодня. Хоча Янь Вуши не мав наміру відновлювати його бойові навички, але він також не дозволяв Шень Цяо бути в напівмертвому стані. Усі відвари, які він приймав, відновлювали його життєву енергію, кров та судини, зміцнювали його кістки та розігрівали його Ян.

На додачу до амнезії від його внутрішньої ці не залишилось й сліду. Не варто було очікувати на швидке повернення бойових навичок. Однак той факт, що він міг спокійно пересуватися, вже був результатом цих кількох місяців.

Оскільки служниці потрібен був рецепт, Шень Цяо вийшов разом з нею подихати свіжим повітрям. Попри те, що він був сліпий і хворий, він все одно привертав багато уваги, сидячи всередині аптеки.

Обличчя Шен Цяо завжди було гарним. Хоча тепер воно виглядало дещо виснаженим, його зовнішність і манера триматися не зазнали ані найменшої шкоди. У звичайному бамбуково-зеленому халаті з дерев'яною застібкою замість головного убору, що скріплював волосся, він сидів і спокійно слухав, як служниця розмовляє з керівником аптеки. На його вустах з'явилася ледь помітна посмішка.

Ніби не хвилюючись, що Шень Цяо впізнають, як тільки він вийде на вулицю, Янь Вуши дозволив йому з'явитися на людях, не велівши Ю Шен’яню прикрити його обличчя.

Усе через те, що коли Шень Цяо став лідером секти гори Сюаньду, він рідко з’являвся за її межами. Подейкували, що навіть не всі учні секти могли впізнати свого нового лідера. Жоден з найвідоміших та найталановитіших учнів, які були відомі суспільству, до цього дня так і не стали наступниками лідера секти. Мабуть, лише Ці Фенґе знав причину цьому.

По-друге, коли Квеньє кинув виклик Шень Цяо, місця на піку Півкроку було настільки мало, що його ледь вистачало для них двох, а всі глядачі зібрались на піку Жалю прямо навпроти нього. Зважаючи на відстань між ними, інші, могли не запам’ятати зовнішність Шень Цяо, не кажучи вже про те, що після важкої хвороби колір його обличчя був не таким чудовим як раніше.

Але все це здогадки самого Ю Шен’яня.

Потай він навіть думав, що Шень Цяо, якого можна було приручити та погратися з ним, був лише імпульсом бажання його Вчителя.

- Пане, все готово. Можемо йти?

Шень Цяо кивнув, і служниця допомогла йому вийти. Коли вони вдвох підійшли до виходу з аптеки, то почули, як хтось сказав:

- Цей пан такий чарівний і вродливий, але чомусь я ніколи не зустрічала вас раніше. Чи можу я дізнатися ваше благородне ім'я?

Здивування чітко звучало в цьому голосі. Служниця зупинилася на секунду; Шень Цяо зрозумів, що це було адресовано йому.

- Мене звати Шень Цяо.

- Тож, пан Шень.

Голос дівчини був таким чистим та жвавим.

- Пан Шень – житель столиці? Чи, можливо, мені слід запитати, з якої знатної родини Ви походите?

Дівчина-служниця прошепотіла на вухо Шень Цяо: «Це Хань Е’їн, діва з родини Головного слуги Ханя».

Головний слуга Хань був не головним слугою сім’ї, а придворним слугою* Ці, Хань Феном. Він був відомою людиною в країні, його сини одружувалися з принцесами, а його самого, разом з Му Тіпо та Ґао Анаґоном називали «трьома вельможами»* Ці, які разом тримали уряд під контролем. Як дочка родини Хань, Хань Е’їн мала право робити все, що їй заманеться.

|Придворний слуга (侍中 shizhong) – титул, що надавався чиновникам центрального уряду, обраним імператором як його конфіденційні радники. Іноді вони служили офіцерами Імператорської Охорони при 4-ч палацових служителях, пізніше дослужувалися до посади Молодших Великих Радників|

|Три вельможі Ці (齐国三贵 qiguo sangui) – назва, взята з вікіпедії.|

Шень Цяо посміхнувся.

- Я чув ім’я пані Хань ще досить давно. Але зараз мої очі страждають від недугу, перепрошую, що не можу побачити елегантну поведінку пані Хань. Я обов’язково відвідаю резиденцію Хань, як одужаю.

Хань Е’їн раптом усвідомила, що його очі позбавлені блиску та емоцій. Вона відчула легкий жаль, та подумала про себе, як шкода, що такий гарний молодий чоловік виявився сліпим. Потім, з ледь помітним інтересом вона сказала:

- Нічого страшного. Вам слід добре відпочити. Сяо-лань*, скажи керівнику, щоб він приніс трохи женьшеню для пана Шеня. Запиши все на мій рахунок!

|Сяо-лань: «Сяо» означає «маленький». Лагідний спосіб звертання до людей, які молодші за віком або нижчі за статусом. Часто використовують для звертання до дітей наступних поколінь або особистих слуг.|

Шень Цяо відповів:

- Дякую, пані Хань, за ваш подарунок. Було б неввічливо з мого боку не віддячити за отриману послугу, я теж маю дещо для вас. Будь ласка, прийміть цей невеликий подарунок від мене.

Інтерес Хан Е'їн дещо пробудився:

- О? Що це?

Шень Цяо сказав:

А-м’яо*, принеси мені з карети цю коробку.

|А-м’яо: «А-» лагідний спосіб звертання до людей. Використовується до звертання до особистих слуг або як прізвисько для інших людей, з якими ця людина у близьких взаєминах.|

Служниця поспішила принести коробку, про яку щойно згадав Шень Цяо.

Попри те, що Шен Цяо був сліпим, він говорив м'яко, і стиль його розмови був добре структурованим, з певною вдачею, яка природно викликала у людей любов до нього. Навіть така шляхетна донька, як Хан Е'їн, яка зупиняла на вулиці вродливих чоловіків і фліртувала з ними, як їй заманеться, несвідомо пом'якшувала свій тон поряд з ним.

Коли служниця принесла скриньку, Шень Цяо та Хань Е’їн вже завершили свою коротку розмову та попрощалися одне з одним. Хань Е’їн запитала його адресу, та сказала, що обов’язково навідається до його резиденції іншим разом, потім сіла на коня та поїхала геть.

Повернувшись до резиденції Сє, Ю Шен’янь почувши про це, здивовано прицмокнув язиком:

- У тебе й справді талант. Ти лише раз вийшов на вулицю, а вже познайомився з Хань Е’їн. Вона племінниця Джао Чиїн з секти Нефритової Хмари на горі Тай. У неї дещо слабкі бойові навички, але хороший батько та хороша секта, що дозволяє їй хуліганити по всій столиці.

Шень Цяо посміхнувся.

- З того, що відбулося, з нею все гаразд. Я б не вважав її хуліганкою.

Ю Шен’янь засміявся.

- Вона справді красуня, але як шкода, що у неї нестерпний характер. Жодна людина в столиці не погодиться з тобою. Тільки ти можеш казати, що з нею все гаразд!

Шень Цяо лише посміхнувся на це, але нічого не відповів.