Повернути сонце

Ооооо, фраза "за повітря сплачувати" набула буквального змісту)))) 👍👍👍 Чудово)))) Мені сподобалося, що в тексті змальовано лайновий світ майбутнього України. НАШОГО майбутнього. Бо дуже прикольно читати антиутопії, коли вони десь там. З особливою насолодою ми читаємо описи про те, як "на болотах" все просто жесть і кошмар. Але болото болотом, але ніколи не втрачає актуальности дивитися на самих себе. І пильнувати себе. Бо можна самому перетворитися на болото. Поржала про радіомарафон. Герої дуже милі🫶 Сподобалося, що волелюбний дух українців таки переміг💪🔥

Сердечно дякую за відгук

Перепрошую, що трошки покритикую. Це суто моє суб'єктивне відчуття, бо відверто кажучи трошки заплутався у тексті. Автор пише, що це 6024 рік. Хлопець тримає посилку від дядька. У ній ноутбук до якого потрібно ввести пароль, який скоріш за все записаний у паперовому листі (пароль текстовий, на папірці записаний, хоча вже зараз на айфонах розпізнавання облич, про відбиток пальців та розпізнання голосових команд мовчу), та трохи готівки. Ну можливо вона буде через 4 тисячі років. Це в світі де існує ліміт на кількість зроблених вдихів повітря. Де весь цей час був цей ноутбук, невідому. За 4к років він міг м'яко кажучи зіпсуватися. Потім склалося враження, що дядько хлопця загинув у 2024, але там загинули й батьки парубка, а зараз на дворі 6024. И знову згадка, що у шеститисячних телефони 2024 не такі популярні, а люди більше віддають перевагу імейлу 😳 Ну може звісно, але як на мене, якщо світ дотягне до 6024 там буде обмін інформацію через думки, чи щось таке. Ну навряд через імейл у класичному вигляді. До машини часу також є питання, але Бог із нею. З позитивного - зрадів, що є Україна, й власне подорож у часі. Відчувається, що є ідея, яку хотіли закласти. Основним, що дещо заважало мені читати був контраст у роках. 4000 тисячі це дуже багато. Наразі менш ніж за століття відбувається суттєвих прогреси. Ще не так давно ми не використовували ШІ у повсякденному житті, зараз пересічний користувач за його допомоги може створювати арти, музику, тексти. Я в плані, що ідея у вас цікава, але на мій суб'єктивний погляд трохи заплутано вийшло, як на мене і оцей дисонанс з роками. Тож прошу не ображатися на коментар, лише ділюся суб'єктивними відчуттями. Позитивні моменти також були, згадав їх вище. Дякую за вашу творчість!

Вся справа в тому, що внаслідок воєн та інших можливих неприємних речей, відбувся не прогрес, а регрес. Дядько жив у тих роках, що й батьки та малий головний герой. Було розуміння, що всіляких технологій на конкурсі буде достатньо, тож захотілося відтворити не настільки позитивне майбутнє. Дякую за коректний коментар. Це дуже цінно.

2 зірочки. Утопічна Україна 6000+ року з лихим урядом та бахнутими законами пригнічення людинячок (алюзії на сучасність чіткі). До речі ось цей от 6000+ рік прописано слабко, і майбутнє майже не відчувається. Уряд всім бреше (класична утопія світу, в дусі старого еквілібріума, голодних ігор, поїзда що їде замерзшею землею та інш.) Стіна що відгорожує Україну від усього світу, та й від уряду схоже теж, але тут ніц не зрозуміло, бо історія подана занадто рвано. Двоє дивних персонажів, що до орієнтації одного у мене є сумніви. Згадалась цитата Жадана, з величного "Депешмод": "... вічно голодна компанія ... гомосексуалізмом ми не займаємось, хоча до цього вже йде". Так от тут, схоже що вже підходить, або я не знаю, нащо автор зробив другого перса таким, яким зробив. Подорожі у часі. Потрапляння у наш час, та у світ за стіною (чи я не зрозумів, як воно там так, чи автор не пояснив). Ну і як фінал, Уряд всіх обманював, оце так поворот! Повернемо Україні сонце! Чому сонце? Слабко з сюжетом б'ється. Всіх вище викладених факторів вистачило лише на 2 зірочки.

Дякую за фідбек.

Чесно кажучи, доволі дивний твір, як на мене. Типу, події за 4000 років від нашого часу, а технології майже такі самі, як у нас. Чим займалося людство 4 тисячоліття? Стіна стоїть навколо всього кордону України. Чому це саме так, не зрозуміло. При цьому вказується, що вона справді була потрібна. Головний герой слідкує за відрізком стіни. Для чого? З якого боку він на неї днями дивиться? Усі ці 2000 років при всіх закидонах влади не було жодного успішного повстання? Ну це, чесно кажучи, взагалі нереалістично звучить. За цей час найбільші наймогутніші імперії встигали розвалитися по кілька разів, а тут така стабільність. Більше того, у них є інтернет, але вони не знають, що таке відео. В них працює лише радіо. Ок, прикинемо, що цензура, але яка диктатура буде свідомо відмовлятися від такого потужного засобу впливу, як телебачення? До речі, не те, щоб хтось дивувався відосам. Типу, вони не саме явище не розуміють, а просто слова такого не знають? Ну і вишенька на торті. 2000 років ізоляції. Як за цей термін взагалі залишився хоч хтось, не промитий пропагандою? За такий термін вони вже могли давно на роботів перетворитися. На таке вистачає кількох десятиліть, а тут аж 2 тисячоліття. І це я вже не згадую про те, чому китайці балакають російською, чому за весь цей час інші країни не звертали на це все уваги і інші нестиковки. А от гумор мені сподобався. Жарт про Місяць прикольний. І стосунки між друзями теж.

Але людство може не лише розвиватися купу років, а й деградувати. От і дійшли до такого начебто стімпанку. Стіна зʼявилася після четвертої війни. Вона стоїть менше 2000 років. Коли писалося оповідання, якраз форсилася тема в інтернеті «чому ми не острів, як Австралія і як би це було добре». Тому це спроба уявити штучний острів. Слідкує за стіною на кшталт прикордонника. Телебачення зійшло на пси через оплату кисню. Люди ставали все більш неактивні фізично, а відео то в основному танці, подорожі - динаміка. Пропаганди як такої нема. Просто країна максимально обірвала звʼязки із зовнішнім світом. Виснаженим черговою війною людям це здалося хорошим рішенням. Щодо китайця, тут реально провтик.

Сподобалося, як детально продуманий устрій світу в майбутньому. Зокрема, люди мусять платити за кисень і влада різними хитровивернутими способами змушує їх споживати його більше. Персонажі яскраві, живі, справжні й продумані. Під час читання не виникало враження штучної вистави на фоні картонних декорацій, як це часто буває з багатьма конкурсними творами, написаними нашвидкуруч. Сподобалася фраза в контексті твору з чудовою самоіронією в гг: "Млинці не бояться бути з'їденими." Твір про те, що вороги України не лише ззовні, але й всередині і можуть дорватися до влади та поневолити весь народ. Але, справа не лише в квантових винаходах, але й в людях, які готові повстати й це потужніша сила навіть за квантову фізику. Оцінка 5.

Дякую, пані Мунрайз

Якесь дуже...ммм... дивне спілкування між хлопцями. Оце "максимально розтікся на спині хлопця", "мій солодкий млинець", "вщипнув за бочок". Це хіба не флірт? Але до чого він тут? Ну і дивна логіка, якщо дивитися на світобудову: повітря платне, вони десь сильніше вдихнуть - вже попередження. А тут стрибають один на одного, борсаються і не переживають, що дихання при цьому неминуче пришвидшується. Програма в інших випадках одразу попереджає, а тут - ні. Взагалі, люди, що виросли у таких умовах мали б бути значно стриманішими. Демид дивний: при першій подорожі мав би сам виставити рік загибелі батьків, бо ж наче він більше розуміється на цьому та й звідки другу знати рік, коли загинули батьки Демида. Найбільше у творі сподобалась ідея з платним повітрям. Успіхів!

Що ж. Будемо тоді вважати, що мені не вдалося реалістично передати задумку. Дякую за коментар.

Не мала на увазі, що сам задум твору незрозумілий. Сподівалась, що трохи додасте авторського бачення вищезгаданих моментів.

Хлопці друзі дитинства і мені було цікаво висвітлити саме такий формат спілкування, коли вони надто тактильні. В дорослому віці це часто переростає в жарти на межі гетеросексуальності. Хоч між ними ніякого потягу немає. Вони просто гонять так. Бо канонічну стриману дружбу багато хто описує, мені було цікаво відобразити саме таку. Тобто ніякого слешу не передбачалося. Щодо попереджень гарнітури під час борсання, вона описана лише в тих моментах, коли це на щось впливає у розповіді. Перед тим розлоге пояснення, коли вона спрацьовує - воно саме для того, щоб не писати про це щоразу. Те що вона реагує на активність, мається на увазі, але перетворювати все оповідання на опис цих пищань здалося недоцільним. Щодо стриманості. Оксен може дозволити собі не стримуватися - він і стрункий, і активний - бо йому вистачає фінансів для такого життя. Демид стриманіший і має відповідний вигляд до свого способу життя і заробітку. Оскільки вони найкращі друзі з дитинства, Оксен не лише знає рік трагедії, а й має ключі від квартири Демида. Просто після того вони спілкуються здебільшого онлайн. Сам не виставив, бо впевнений, що друг усе знає плюс хвилювання ж. Якось так. Дякую, за питання.

На межі гомосексуальності, тобто? Чесно кажучи, мені слабо віриться, що хлопці гетеросексуальної орієнтації мали би бажання притискатися всім тілом один до одного вже після статевого дозрівання. Може хтось прокоментує, що зустрічав таке. Але заспокоює, що це не цілеспрямований натяк на слеш. Те, що Оксен має достатньо фінансів, щоб дихати на повну, за текстом не дуже зрозуміло. Бо стрункий не обов'язково означає багатий. Тому момент з борсанням здивував мене двічі. Дякую за відповіді.

Ну, такі взаємини дійсно бувають. І це певною мірою доволі популярне джерело приколів наразі. Тож стало цікаво використати. Можливо, щось подібне є в моїй бульбашці, а нема у вашій, хтозна. У Оксана освіта і робота, тим часом про Демида трохи забули. А він і не спішив про себе нагадувати, то залишився на низькооплачуваній роботі, на яку його встромили підлітком.

Справа ж не у стіні, а у діях влади Я за стіну із рфі І це не єдиний наш сусід, тобто від світу ми не відгоротимося Оксен чорнявий, а Демид навпаки - рудий і білошкірий. Що Ви мали на увазі під словом "чорнявий"? В авторському тексті не потрібні авторські примітки у дужках зі словами "авторська примітка", просто у дужках пишіть уточнення, що за пісня

Стіна на всій лінії кордону. Мова йде про ізоляцію. Ерефії як такої нема, власне, там вже Китай. Залишилися лише якісь осередки болотні. Чорнявий = темноволосий. Примітки можуть бути і в такому варіанті.

Ну так але нащо писати, що Демид - білошкірий?

Щоб читачі могли краще його уявити? Головний герой як не як.

А чому Ви думаєте, що читач може уявити Демида НЕ білошкірим? І чому ця білошкірість йде у противагу з Оксеном, якщо його колір шкіри не вказаний?

Ви серйозно зараз? Це звичайний опис зовнішності. Руді часто доволі бліді. Мені захотілося це підкреслити. У противагу там нічого не вказано. Один темний, другий рудий - так собі противага. В будь-якому разі, дякую за таку увагу до мого скромного оповідання.

А Ви серйозно? До рудого треба би було додати колір шкіри, якби він був темношкірим, але ж не навпаки

🫡🫡