СЛІДИ ІКОЛ НА ЇЇ СЕРЦІ

Після уроків Анабелінделея ніяк не могла прочуматися від тестостеронової інтоксикації. Тож наша красунечка вирішила прогулятися величезним і до всирачки таємничим парком навколо будівлі академії.

Зненацька вона помітила хлопців, які палили магічні самокрутки. Неподалік у кущах багряніло відрубаними частинами лего для магічного судмедексперта, яке колись було вчителем-ельфом.

Звичайно, наша красунечка довго фонтанувала блювотинням, бо, як ми знаємо, кожна порядна дівчина в кожній правильній книжечці мусить до рожевих чортиків боятися жмурів! І звісно Анабелінделея вирубилась, дивом не заоравши носом у смердюче озеро вивержень. Але наша героїня не ликом шита! Вона швидко очуняла і вирішила не сумувати.

-Канабіопіум-трава олеандренна! Вставляє, як дихання Вибухозадого Хріновидригайла! - затягнувся димом Роджелайо.

''Який же він сексуальний поганець! - розтеклася рожевою калюжкою дівчина, розглядаючи вродливу, але обкурену пику сукуба. - Але невже цей симпатичний мажор замочив вчителя????????????"

Гонорея прокашлялася від слизу й заговорила:

♡♡♡♡

- Він справжній бог краси й розпусти.

Без його стрижня сумно й пусто!

З наркотиками не жартують.

Хто ж, як не ми, його врятує?

♡♡♡♡

Тим часом менш симпатичний хлопець у бунтарських шортах замість форменних стрінгів відповів сукубу:

-Сподіваюся, що твій батя нас не ''спалить''.

''Ні!!!! - подумки заперечила фамільярці наша сувора красунечка. - Ректорський син - ще та паскуда зсучена! Інша річ його милий, імпозантний батько."

Анабелінделея рішуче постукотіла підборами до ректорського кабінету.

З-за важких зловісних дверей наша білява допитливість почула зловісний і таємничий голос:

-Ми не маємо вибору. Хтось воскресив Давнє Зло в Урвищі Споконвічної Темряви. Рожеве Хріновидригайло незабаром поглине наш світ, - розповідав комусь ректор. - Ритуал Даздрамордікуса і тільки він! Обрана - наша остання надія!

"Офігіти - в хвойди діти!!! Щось таємниче і підозріле коїться в цій академії!!!!!!" - раптом подумала Анабелінделея. Хто ж, як не ВОНА, Обрана, Хріновидригайло зна ким, має розгадати усі таємниці цієї до хтивих демонів загадкової магічної академії!!!!

Наша відчайдушна білявка розчахнула двері ректорського кабінету!

У величезне овальне вікно випурхнув тестостероновий янгол. Анабелінделея встигла побачити його м'язистий торс і величезні вогняні крила.

Піхва не втримала в собі нову порцію слизької поезії:

♡♡♡♡

- На крилах кохання він тебе понесе

І просто в повітрі зробить усе,

Про що давно мріє нутро моє спрагле.

Янгольський бур збадьорить мої драглі.

♡♡♡♡

-Та стулися вже! - визвірилася на мудодзвонисту фамільярку Анабелінделея.

-Юна леді! Вас буде покарано за нечемність! - пан Вольдемарус почорнів, як його стрінги!

Анабелі не встигла відреагувати на зауваження. По інерції випалила з порогу, тицьнувши вказівним пальцем кудись в бік вікна:

-ВАШ СИН - МАКОДЗЬОБ КІНЧЕНИЙ! Він шмалить якусь фігню!!! І зі своїми кентами замокрушив вчителя!!! Того ельфика-симпатяжку! За базар відповідаю!! Хрест на пузі, не брешу!!!!

- Дякую за інформацію. Я поговорю з ним, - чомусь спокійно відповів ректор і в глибокій задумі поправив шкіряні стрінги.

Дівчина зраділа, що завдяки їй ректор перевиховає цього бісячого причмеленого нахабу Роджелайо, який так по-мудацьки поставився до неї!!!

-І раз ви вже тут... - загадково, навіть інтригуюче промимрив ректор.

Далі сталося те, чого наша красунечка аж ніяк не очікувала!!! Та й хто міг таке очікувати, коли найпривабливіший на світі, супер сексі-шпексі ректор наблизився до неї впритул.

Анабелінделея лише стояла і ляскала довгими віями, як метелик крилами в банці. Забула як дихати.

Але в фамільярки трапився новий неконтрольований напад поезії:

♡♡♡♡♡

- Все ближче мить моєї насолоди

Вже скоро менший ректор неземної вроди -

Як завойовник ввійде в мої володіння!

Гігантський купол стрінгів - в них моє спасіння!

♡♡♡♡♡

-Одягус зникатус! - вигукнув чоловік, змахнувши чарівною паличкою. Спалахнуло рожеве сяйво, таке яскраве, що наша ошелешена цнотливість аж вся заплющилася, як порожня пивна бляшанка в кулацюрі гопника.

Одзяпивши очі вона з жахом допетрала, що стоїть зовсім гола. Заверещала так, що на полиці репнуло кілька діамантових статуеток.

Піхва заволала голосом здичавілої хвойди:

♡♡♡♡

- ТА ПРИПИНИ НАРЕШТІ ЦЮ ПАЛКУ НАРУГУ!!!!!!

ЗВІЛЬНИ ЗІ ШКІРЯНИХ ПУТ ЙОГО ДРУГА!!!!!!!!

♡♡♡♡

Та Анабелінделея не послухала піхву і продовжила звукову атаку.

-Тихо, кому кажу! - підступний ректор став нахабно і владно лапати Анабелінделею, невдоволено зіщулившись від її пронизливого вереску. Зрештою він запхав руку їй між ніг. Палець засмоктало, наче в пилосос. Ректор заледве випручався з борцівського захоплення піхви і посміхнувся так, наче виграв мільйон.

Гонорея ображено застогнала:

♡♡♡

- Не треба палець в мене пхати!

Я вимагаю міць владного ката!,

Що зачаївся, мов лякливий пес!

Чому цей крендель все ще в стрінгах, а ти - без?!?!?!?!?

♡♡♡

Після виступу піхви наша оголена красунечка аж припинила волати.

-Щ-що ви робите? - хтиво простогнала Анабелінделея.

Вона ніяк не могла визначитись, чи подобається їй те, що ректор так нахабно і владно розпускає свої відпадні м'язисті руки, чи все ж він не має права чинити з нею таке нечуване розпусне непотребство.

Зненацька, солодкі тортури припинилися.

-Повертайся на навчання, - відповів ректор і знову змахнув чарівною паличкою. - Одягус повертатус!

Дівчина знову була одягнена в брендовий короткий прикид.

Гонорея гнівно виплюнула:

♡♡♡

- Тху на нього! Звабник ні на що нездатний!

Мерщій знайди того, у кого жезл доладний!

Цей ректор - він саме розчарування!

Через таких, як він усі мої страждання!

♡♡♡

-Ви... Ви... Неотесаний мужлан!!!! Западліст!!!!!! Збоченець галімий!!!!! - схлипуючи, вибігла від нього Анабелінделея. Не те щоб вона справді хотіла, щоб він отак знагла віддрючив її в себе в кабінеті. Але ж цей борзий антикваріат рогатий просто виставив її за двері, наче вона недостатньо гарна для цього бісового старпера-імпотента!!!!... Та хто він, в дідька, такий, щоб так з НЕЮ поводитися?!!?? Правильно! Він - козел!!!

○♡●♡○♡●♡○

***********

Анабелінделея разом з іншими учнями академії мала працювати у магічній бібліотеці. Та щось пішло не так... Наша обрана красунечка застрягла в роздумах про своїх справжніх батьків і......

Коридори обернулися лабіринтом Мінотавра, де вона заблукала. А ось і бик намалювався, себто Роджелайо.

Зненацька, сильні руки цього брутального, владного, звабливо-огидного і огидно-прекрасного мажора схопили Анабелінделею за плечі та вгатили нею в стіну так, що аж потріскалася розкішна кам'яна плитка з Долини Гоблінів.

-Ось ти де, породження тринадцятої сраки картатого Хріновидригайла!! - Роджелайо задоволено шкірився і стискав крихкі тендітні плечі Анабелінделеї майже до тріску кісток.

-Відпусти! Мені ж боляче! - верескнула наша білявка.

Від нещадного дотику клятого вродливого сукуба її тілом гарцювали табуни слонопотамистих мурашок!!!

Наша героїня розгубилася нахрін!!! Що ж краще???? Щоб він її облишив? Чи навпаки вклав її досконале тіло на підлогу, заслану оксамитовим килимом, і взував кілька годин поспіль, як вона сама - улюблені лабутени?!! Щоб у його темних очах відбивалися її блакитні, як небо очі, її розкішне волосся, її ідеальна шкіра!!.........

Ні!!! Вона - НЕ ТАКА!!!! Вона не поведеться на любовні чари цього намаханого, але такого спокусливого, але зовсім безсердечного курваля рогатого!!!!!!!!!!

Роджелайо однією рукою вчепився їй в горлянку:

-Я знаю, це ти, тупа сучко, настукала баті, що я гасився канабіопіум-травою!! Ти хоч розумієш своєю тупою гарненькою довбешкою, що накоїла?! - владно постукав мужнім пальцем по її ідеальній скроні. - Через тебе батя відібрав у мене останнє джерело рублярів!!!!!!!

У відповідь наша гіпоксично-синя красунечка лише захрипіла. Світ їй застилало темрявою. Зробилося до всирачки страшно, але слоно-мурашки безсовісно продовжили витанцьовувати на її шкірі ламбаду.

А Гонорея заспівала голосом вкиряного попа мп на панехиді:

♡♡♡♡♡

-У звабливого поганця такі гарні очі.

Щоночі, він тебе хоче,

Але про ненависть шепоче.

Його гігантський повелитель насолоди

Став, як колода, від твоєї вроди!

Ти осідлай його за першої ж нагоди!!!

♡♡♡♡♡♡♡♡♡

-Зараз ти мені все відшкодуєш! Зараз я тебе покараю за всі втрачені рублярі!!!!

- О ні, не треба!

- Іменем Даздрамордікуса, ще й як треба! - сукуб став знавісніло здирати з неї одяг і... шепотіти компліменти.

Наша налякано-зачарована цнотливість намагалася пручатися задля пристойності. Адже вона не якась там пересічна хтива шльондра!.. Водночас їй подобалося, який Роджелайо сильний і як легко долає її опір. Від сукуба приємно тхнуло потом, що стікав потужним водоспадом по запаморочливо величезних кубиках преса. Намагаючись покликати на допомогу, Анабелінделея милувалася неймовірними м'язами вкрай офігівшого від безкарності ректорового синка.

Але її скромна і порядна натура взяла гору:

- Не треба!!!! Відпусти мене!!!! Козел!!! Виродок!!! Скотобаза рогата!!!!....................

Доки Анабелінделея перелічувала усю відому їй, переважно нецензурну лайку протягом двадцяти хвилин, Гонорея теж не стуляла своїх спраглих до кохання вуст:

♡♡♡♡♡

- Невже настав час того дива

Коли коханець цей красивий

Відсмажить величезним буром мою плоть.

Ну ж бо, мій пане владний!!!

У моє слизьке нутро мерщій заходь!!!!!

♡♡♡♡♡

Роджелайо владним рухом зірвав з себе стрінги. Очманілим очам Анабелінделеї відкрилося природне ґвалтівне приладдя завдовжки 1м 3см 8мм і завтовшки з дебелий кулак сукуба. Від розмірів карального інструменту, приведеного в повну бойову готовність, наша нажахано-збуджена красунечка розгубила всю свою останню свідомість, наче перевернутий догори дригом фраєр насіння з кишень. Анабелі - проста дівчина з глибокого задуп'я, яка й подумати не могла, що опиниться у повній владі хтивого мажора, під щасливе голосіння фамільярки перейшла в режим колоди.

♡♡♡♡♡♡♡♡***///■□●○◇♡

Вітаю читачі! Цей розділ вийшов таким гаряченьким, що навіть ніколи було написати після кожного абзацу звертання до ВАС! Мерщій зізнавайтеся, хто ще хоче собі брутального красунчика Роджелайо?!?!? Чи зрозуміло з тексту, що він зробить з нашою красунечкою і її фамільяркою?

Як думаєте, що ж задумав наш підступний, але такий звабливий ректор академії?

Обов'язково ставте лайки і пишіть коменти! Знаєте, як важко було написати цей розділ? Ну звісно не знаєте! А я ВАМ зараз розповім, звідки готувався напад на головне письменницьке знаряддя! Моєму коту треба було підстригти кігті. Кіт ледве не відгриз мені обидві руки!!! Вони розпухли так, що стали втричі більшими за каральний інструмент Роджелайо!!!!! Але, мені дивом вдалося, заради ВАС, надрукувати цей розділ іншими кінцівками!! Тому не пошкодуйте вподобайку - це ж так просто тицьнути один раз здоровим пальцем!