СЛІДИ ІКОЛ НА ЇЇ СЕРЦІ

Анабелінделея була блондинкою надприродної краси з блакитними, як небо очима. Добра, розумна, красива, а головне незаймана.

{Отож, виглядала Анабелінделея так}:..

(Фото відомої американської акторки, яка на своє щастя зовсім не підозрює, що її світлина стала візуалізацією багатьох персонажів самвидаву.)

Отож, прочумалася якось наша красунечка від дзвону будильника. Навіть не так. Вона не просто прокинулась. Анабелінделея згадала, що спізнюється до школи. Підскочила, наче схарапуджена коняка, яку необачний вершник ляснув по м’ясистій дупі!! Важливо! Анабелінделеї вже виповнилося 18!!!! Але от дідько! Свого наїзника, тобто принца на білому мерседесі, чи хоч коні, дівчина так і не зустріла! Ніхто так і не зумів належним чином оцінити її красу, розум, витончені манери, добре серце й майже не попсований підлітковим алкоголізмом лівер. Розкішне біляве волосся Анабелі та пружні груди третього розміру, безперечно, приваблювали багатьох хлопців. Але дівчина чекала, коли Справжнє Кохання виб’є двері її цнотливості. Вона берегла цноту, наче грьобана монашка, як виразився один з її недолугих хахалів, не вартий і нігтя нашої красунечки.

Та Чарівний Принц десь заникався (паскуда!) й уперто не бажав знаходитись. Періодично її чиста і непорочна душа втрачала віру у Справжнє Кохання.

Вона ковтнула котяче лайно і подумала: "всі мужики внатурі козли, чорти зсучені й смердючки кінчені!!! Катька - тупа курва!!!! Затягла мене знову на якусь гламурну тусу. І намагалася споїти!" Сама Анабелі ніколи б не набухалася по самі вінця.

Голова репалась, наче вузькі джинси на розкабанілій гепі. Її подих тхнув, наче тижнями неприбраний смітник. Обважніле прекрасне тіло неначе перекондубасив з багном асфальтоукладач прозаїчної дійсності.

«Пивка б бахнути…." – заворушилася ще одна думка в розпатланій голівоньці нашої ще не зовсім красунечки.

Щось іще заворушилося в хмільному мозку. Точно!! Вона ж закінчила школу якусь кількість днів тому, а налигалася, святкуючи випускний хто б знав який день поспіль!!!!

Далі Анабелінделея продерла очі. Її погляд відразу впав на рожеві шпалери з блискітками. Після цього вона уважно поглянула на мереживні фіранки, теж, безперечно рожеві. Перевела погляд на фіалки на вікні, в тон шпалерам і фіранкам. Нещасні рослини спантеличено опустили листя від токсичних випарів, що струменіли з милого дівочого ротика.

Будильник продовжував нестерпно волати, наче загашена компанія вночі під вікнами. Дівчина позіхнула й зітхнула з вселенською тугою, адже нікому на світі зараз не було настільки кепсько й хріново, як їй!! Витягла з розкішного білявого волосся кілька зіжмаканих бляшанок пива. Зняла з лівої ноги оббльований дешевий лабутен.

Далі Анабелінделея вдягла м’які капці й підвелася. Світ похитнувся. Але наша кралечка була не пальцем роблена - попензлювала перевальцем далі. Простягла треморну руку до телефона. Узріла два зламаних нігті, на яких ще вчора красувався манікюр зі стразиками. Склалася навпіл, вивергнула на світ божий вчорашню кільку в томаті й нарешті вирубила будильник.

Анабелінделея гидливо оминула калюжу несказанно смердючого блювотиння. Спіткнулася об власну ногу і втратила рівновагу. Лише диво врятувало її від падіння у власні ригалети.

Струшений крутим піке мозок послужливо підігнав кадри вчорашніх подій. Ось бухий бойфренд Саня Борзий злапав її за буфера. Анабелінделея, звісно, доступно пояснила обкуреному збоченцю, що він зовсім рамси поплутав. Вона ж НЕ ТАКА!! !!! !! А далі - порожнеча. Лише похмілля кувалдою продовжує пульсувати в її горопашній голівоньці. Священні Ворота між ніг дівчини у Світ Вічного Кохання опинилися під загрозою!

Перевірила свою розкішницю і зітхнула з полегшенням: жодна неотесана чоловіча колода не пробила неприступний мур її цнотливості!!!!!

Глипнула в дзеркало і заволала від жаху. Замість неперевершено вродливої богині звідтіля вибалушила червоні баньки очманіла панда. Божечки-сороконіжечки!!!!! Що цей пропащий світ з нею зробив ?!?!???

Але наша красунечка бувала кобіта!! Вона почистила сліпучо білі та ідеально рівні зуби й привела себе до ладу.

Перспектива навчання в університеті загрозливо висіла наче грудочки дешевої туші на віях, які вона завзято відтирала. Що ж робити далі їй, простій звичайній дівчині з неблагополучного району?!?!...

Одним словом, фіговий день не задався з самого ранку. Весь ранок вона лякала унітаз вижлуктаним вчора алкоголем і обіцяла собі більше ніколи не зв'язуватись з підступною хвойдою Катькою. Але де ж в рідному задуп'ї узяти нормальну подругу і нормального хлопця?!????.........

***

Щоб донька відпочила після запою, батьки притарабанили нашу кралечку в село до бабусі. Сашко, її колишній хлопець розгатив їй серце, наче гопарі склянку об паркан. Спершу цей казковий довбограй кинув її в есемесці. А потім!... Не повірите! Потім ще й зрадив з тією тупою хвойдою Катькою. Та як він міг?!??! Анабелінделея всоте перечитувала останнє повідомлення від нього і намотувала на кулак шмарклі в довбаному смердючому сільському сральнику.

{А ось так виглядав портал в Магіляндію }:

(На фотографії красувалася дерев'яна будка типового сільського туалету. На дверях вирізано сердечко. У повітрі літають недбало прифотошоплені гігантські мухи.)

{Ой, лишенько!!! Це ж спойлер! Будь ласочка, не кидайте читати. Обіцяю, далі буде дуже цікаво!!!! Чесно-чесно!!!}

Зненацька, слизький від шмарклів телефон з рожевими стразиками пірнув у коричневу прірву вигрібної ями.

Анабелінделея не тямила себе від горя. Їй нічого не залишалося, окрім як плигнути слідом за милим серцю гаджетом.

Дівчина очуняла у велетенській залі діамантового палацу.

{І звісно що магічна академія}:

(На картинці з відомого діснеївського мультфільму був зображений розкішний палац у блакитних і рожевих тонах.)

-Вітаю в академії магії, - їй допоміг підвестися неймовірної вроди чоловік, на якому з одягу була лише краватка і шкіряні стрінги. Які ж в нього офігенні кубики преса і грудні м'язи!!!

Анабелінделея через кілька хвилин припинила залипати на м'язистий торс чоловіка й побачила його квадратне підборіддя з охайно підстриженою бородою, темні очі з владним поглядом і роги що визирали з акуратно зачесаного на зад каштанового волосся. Що?!? Роги?!?! Якого хріна???!

-Де я?! – ляснула довжелезними віями очманіла білявка.

Статечний красень звабливо усміхнувся:

-В академії магії.

- Га? - ще драматичніше отетеріла Анабелінделея.

-Вуха прочисть, нікчемне ти людське поріддя! - відповів замість нього, ще симпатичніший молодий хлопець у шкіряній безрукавці, вдягнутій на повністю голе дахозносне тіло.

Анабелінделея ніяк не могла визначитися, що її більше бентежило: його нахабство чи шикарні величезні біцепси, трицепси й кубики пресу. Вона знов не зразу побачила, що з розтріпаного білявого волосся хлопця стирчать роги.

-Стули пельку, неґречний вилупку! Я не з тобою базарю! - про всяк випадок визвірилась на молодика наша норовлива красунечка. Нелегка доля простої дівчини зі стрьомного району навчила Анабелі спілкуватися з різними нахабними пациками.

-Пробачте невихованість мого сина. Мене звати Вольдемарус Вольдемарович і я голова вченої ради сукубів і професор парамагічних наук...

-А ви шо не ректор магічної академії магії? - розчаровано запитала вона.

- Звичайно ректор. Відтепер ти навчатимешся в нас. Як свідчить пророцтво, ти - та сама Обрана, - промовив старший чоловік і одягнув їй на шию намисто з рожевих діамантів.

{А так виглядав ректор академії магії:}

(З фото хитро шкірився пересмажений у солярії депутат.)

З одного боку Анабелінделея раділа, що такий імпозантний красень вважав її обраною. Їй було до фені, що це означає, бо намисто з велетенських діамантів їй страшенно сподобалося й затьмарило своїм сяйвом її останній здоровий глузд. Сашко, жлобяра, міг всучити лише задрипаний тюльпан на Восьме березня. Та що там! На її День Народження цей жмикрут презентував їй надпиту бляшанку дешевого пива, й то лише після двогодинної істерики нашої красунечки.

З іншого ж боку, дівчина не хотіла вирушати бозна-куди на навчання. А тут намалювався такий шанс злиняти з нудного та сірого життя, де її ніхто не любить і не цінує.

''Та з якого хріна цей до дідька вродливий незнайомець розпоряджається моєю долею?!?" – зненацька, зовсім несподівано, подумала вона.

Чи хотіла Анабелінделея отак знагла провалитися в світ магії? Вона не знала! Так само, як і не знала, чи хотіла чогось взагалі.

-Я не хочу! – Анабелі чисто для профілактики вередливо тупнула дешевим підбором, яким нещодавно вступила в курячий послід.

-У вас, юна леді, немає вибору. Цей амулет вічності,- ректор безсоромно і владно тицьнув пальцем у пишні груди нашої красунечки, - назавжди пов'язує вас з нашим світом. Через сім обертів Землі ви врятуєте наш світ під час Священного Ритуалу Даздрамордікуса.

-Шо? - Анабелі глипнула на нього великими коров'ячими очима. - Яких, нафіг, обертів?

-Вам слід навчитися гарних манер, юна леді. Зустрінемося через сім днів. По земному - через тиждень. До зустрічі, - промовив Вольдемарус Вольдемарович і раптово ляснув її по дупі. - В гуртожиткус кімнатус двісті тринадцятус повертатус!

Вона вже була розтулила пухкі рожеві вуста, щоб вивергнути на нахабного збоченця шквал матюччя, але раптом поринула в темряву.

***

Анабелінделея сіла на ліжко в своїй новій кімнаті й розревілася так, що аж за вікном влупила злива.

-Хо-очууу додомки-ииии!!!!! До ма-амці-іііи!!!!!! - завила вовчицею дівчина.

Цей світ виявився капець яким ворожим і незрозумілим! Вдома на Анабелінделею чекало звичайне життя. Але що ж чекає на неї тут????????... Може це якась помилка? Ніяка вона не обрана! В неї ж немає ніякої магічної сили!!! Це триндець!!!!

Наша красунечка вже глибоко вдихнула, щоб розревітися з новою силою, але зненацька заспокоїлась. Згадала двох м'язистих красенів (ректора і його сина.) Хто ж з них її істина пара???? Ніяк не могла визначитись.

Зненацька, між ніг Анабелінделеї щось заворушилося:

- Обрати одного з них завжди встигнеш ти.

Лише скоріш у мене чоловічу твердь впусти!

-АААААААААА!!!!!!!! ХТО ТУТ?!???! - підскочила дівчина. Роззирнулася: в кімнаті - нікого.

Її піхва харкнула слизом і заговорила знову:

-Твоя фамільярка, на ім'я Гонорея,

Портал до кохання у ритмі хорея.

- Божечки-мандавошечки!!!! Шо за дика хрінь?!!!!?! - Анабелі панічно забігала по кімнаті. - Згинь, падло!!!!! А-Ааа!!!! Зникни!!!!

Але від самої себе не втекти. Трохи заспокоївшись, пригадала єдині дві книги, що прочитала за своє життя. В одній фамільяром потраплянки був веселковий єдиноріг, в іншій - рожева тигриця. У розпачі згребла біляві кучері. Ну, трясця! Якого фіга у всіх нормальні фамільяри, а в неї - ось ЦЕ?!????!

- І... що ти вмієш робити? - з острахом поцікавилася наша красунечка.

- Дарую я кохання насолоду,

Зроблю тобі шалену вроду.

Про все, що в тебе на душі

Я розповім тобі в вірші.

Хоч дівчина ти з гострим перцем,

Слухай мене і своє серце!