Нагадування
000111
Ти даш мені забути
Всі наші спільні ночі,
Всі дотики та очі,
Що споглядали нас;
Що знов, прогавив час,
Де досі все в мороці,
В нечісаній сорочці,
Ти даш забути нас.
Не прийде того часу
Чи тих бажаних слів,
Що дали би утіху
Травмованому тобі
Та досить злій мені
Допоки все ще чуєм
Забуті голоси.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯