Мова – душа нації.

Неможливо відділити мову від нації. Мова – це душа нації. Без душі не існує ніщо живе у цьому світі. Я часто чую: "Чому ми так живемо?" Саме тому, що занедбали свою душу – українську мову, той кістяк на якому формується свідомість нації, її культурні цінності, те, що відрізняє один народ від іншого. Без мови немає народу, немає культури, немає освіти, не буде майбутнього. На превеликий жаль, історично так склалося, що в нашій країні проживає багато російськомовного населення. І зараз дехто з них говорить, що мовний закон їх "ущемляет", а нас, громадян України, "разделяет". Та, насправді, нас розділяє лише несприйняття такими людьми усього українського, нерозуміння важливості спілкування українською мовою і, як результат, нелюбов до душі нашого народу – української мови, а отже і до української нації, бо мова – це і є нація. Ці люди постійно прикриваються якоюсь міфічною лояльністю, яку ми україномовні українці повинні демонструвати по відношенню до "русскоязычных". Будьте чесними перед собою: ви любите Росію і все російське. І в мене лише одне питання: Що ви робите в нашій країні? Чи ви – ворожі агенти? Усі ви, хто кричить про "страшний мовний закон" та плаче над перекладом «Сватів». Чому ви так не любите нашу рідну українську мову і не поважаєте нас українців в нашій же країні? Ми – корінне населення України! Я знаю, багато з вас скаже, що він – теж корінний українець. То чому ви досі не вивчили українську мову? А якщо знаєте, то чому з такою впертістю не бажаєте нею спілкуватися, читати, писати, молитися, слухати пісні, дивитися фільми, навчати своїх дітей? Чому вам неприємний закон про мову? А мені неприємно, коли мене в моїй рідній країні обслуговують російською мовою, коли з екрану телевізора звучить російська мова, коли учителі навчають наших дітей російською мовою, коли українське видавництво пише мені листи російською мовою. Коли, назвавшись «міжнародним журналом», головний редактор українського видавництва пропагує російську мову. Не англійську, не французьку, не німецьку, а, чомусь, саме російську. Мову агресора, який убиває наших чоловіків і дітей, який роками гнобив українців, саджав у тюрми та знищував за любов до своєї країни та рідної мови. Агресора, який роками викорінював усе українське, як "непригодне" для вжитку. Агресора, який насаджував свої звичаї, свою мову, свій менталітет, свою Церкву. Агресора, який вигадав якусь неймовірну нісенітницю про те, що наша рідна українська мова начебто «не божественна» і нею не можна молитися Богові. Хіба не Господь сотворив мови? Тож ні одна мова не може бути «не божественною». Тоді чому священики Московського Патріархату з такою легкістю лукавлять? Чому бояться називатися Російською Церквою в Україні? Якщо ви – Українська Церква, то моліться українською мовою. І це буде правильно, по-Божому. І кожен українець, переступивши поріг церкви, розумітиме слова молитви і слова Євангелія. Бо хіба не говорив святий апостол Павло, що кожна молитва має бути перш за все зрозумілою? «Коли я молюся чужою мовою, то хоч дух мій молиться, та розуміння моє залишається без плоду. Що мені робити? – Стану молитись духом, та молитимусь і розумінням.» (1 Кор. 14, 14-15).

Минуло тридцять років, як наша країна здобула Незалежність. Що змінилося за цей час? Ми так само боремося за нашу Незалежність, за нашу землю, за нашу Церкву, за нашу рідну українську мову, за право з гордістю називатися Українцем. Не фашистом, не бандерівцем, не хунтою, не укропом, не порохоботом, а саме Українцем – громадянином України, європейської держави. Держави, в якій кожен, хто має паспорт нашої країни, просто зобов’язаний знати державну мову. І це –нормально. І з цього приводу не може бути ніяких суперечок. І в цьому питанні ніхто не повинен проявляти толерантність. Тому що, так званого, «мовного питання» не повинно навіть існувати, бо мова – це душа нації. І мені дивно чути, коли дехто говорить, що немає різниці, якою мовою ми розмовляємо, що це – не важливо, головне, «чтобы человек был хароший». А хіба хороша людина топтатиметься своїми брудними чобітьми по чужій душі? Тоді чому з такою легкістю топчуться по душі кожного українця – українській мові?

Пора вже нам українцям, і україномовним і російськомовним, забути казки про «адін народ», які так довго нав’язувала Росія, вкравши історію нашої країни і назвавшись «старшим братом». Чому вони так бояться власної історії? Тому що, Україна – це Русь, а Росія – орда. То який мені брат росіянин? Навіщо українцю брат Каїн? Брат, який бажає лише вбити, завоювати, поневолити. І, звичайно ж, починає з душі нації – мови.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Pavlo Chaplygin
28.07.2022 22:09
До частини "Мова – душа нації."
Зроблю невеличкий камінг-аут, та я в побуті людина російськомовна. Проте на моє глибоке переконання весь публічний простір (ТБ, радіо, офіційні сторінки, блоги, надання послуг тощо) має бути україномовним. І тоді поступово українська прийде і "вдома на кухню". Мова - то зброя. Поки ЗСУ на передовій гатять із гармат, ми маємо прикривати їхні тили мовою.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Meteish
    13.01.2022 23:03
    До частини "Мова – душа нації."
    Все влучно написано! Конкретно і по змісну. Хто не переходить на українську на 8 році війни = не любов до країни, мови і всього українського.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Роман Коцький
    12.01.2022 18:21
    До частини "Мова – душа нації."
    Це добре і вірно. Але всі українці ( принаймі на цьому сайті ) з вами згодні, а росіяни ніколи такий довгий текст українською не прочитають. Думаю як людина не може = не хоче перейти на українську, то вона такою і помре. Так, звучить якось слабувато, але ці люди мають померти від старості в оточенні молодого україномовного покоління. А за нього ще треба поборотися.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Вікторія Рудь
    12.01.2022 20:09
    До частини "Мова – душа нації."
    Дякую за відгук. Я друкувала цей твір на своїй сторінці у ФБ. Кілька "росіян" таки прочитали і з їхнього боку були просто жахливі коментарі. Та все ж я вважаю, що говорити про це потрібно постійно. Можливо, до когось таки "достукаємося".
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше