Ярмарок пригод

(вступ)

Ранок почався незвично рано. Бо Марта прокинулася вже зі сходом третього з семи сонць планети Бульвір. А зазвичай вона синхронізувалася з п'ятим світилом.

Тож чому б не відвідати одноденний ярмарок пригод, який саме сьогодні завітав до їх містечка Торель. І подружку свою найкращу, Тірден, теж треба відволікти від сумних роздумів на тему закінчення доволі тривалих і навіть, на дівочий розсуд, доволі перспективних у плані створення сім'ї стосунків з Братоном.

Цей Братон зовсім їй не пара, бо він надійний до нудності. Красивий, сексуальний, мужній, фінансово забезпечений, з руками і головою з потрібних місць... Ба навіть Тірден кохав щиро, наскільки міг. От тільки це й була справжня проблема, на думку Марти. Бо все було заздалегідь відомо, розплановано... Одним словом - надійно. Іншим словом - нудьга. Бо кохання ж то не є щось ідеальне, емоційно рівне і безхмарне - живі стосунки повинні спалахувати раптово і яскраво у самі непередбачувані моменти, мати короткі проміжки тихої мрійливості, ба навіть замерзати інколи від сварок, щоб потім знов ставати вулканом пристрасті і певно ж вони мають стикатися з досить суттєвими перешкодами, які тим і цікаві, що додаються тільки разом і від того роблять стосунки більш міцними і повними.

- Тож добре, що ти дала йому відкоша, - замість привітання сказала Марта подрузі. - А тепер вдягайся швидко, практично і яскраво та гайда разом поринати у пригоди!

- А сніданок?! Чи здобуте у пригодах тим цінніше, чим ти голодніша? - сходу запірнула у дружню розмову Тірден.

- Звісно, - зраділа Марта. Вона більш за все обожнювала в своїй подружці саме цю рису – здатність органічно вписатися у будь який, навіть божевільний, задум. Тому і останні стосунку всупереч глузду встановили справжній рекорд з душевного тепловипромінювання один до одного людей з зовсім різними долями. - Ба навіть саме пригоди є найбільш вдалим місцем за для задоволення будь якого голоду - шлункового, розумового, душевного, серцевого, емоційного...

- Досить, досить, - перервала потік оголошення звабливого меню Тірден. - Бо зараз голод пожене мене в пригоди прямо у спідньому.

- Та хоч взагалі без одягу, - розділила ентузіазм подруги Марта. - Та все ж то не є практичним для пригод. Ще й інтригу для спраглих розумом одразу вбиває, а дурнів нам в призи пригод не треба. Тірден осяяла простір ящурною посмішкою, в одну мить внутрішньо проживши з мільйон самих хтивих пригод, і стрімко кинулася вдягатися і розфарбовувати свою шию, ключиці, плечі, зап'ястки і кінчик носа (саме так в цьому світі застосовувалася косметика, щодо одягу, то в цьому

відмінностей від земних не було, а от прикрас не носили зовсім).

***

Ярмарка пригод вже з самого ранку була велелюдною, бо шукачі нових вражень приїздили і приходили, прилітали і телепортувалися зі всього світу. Так вже традиційно склалося, що це було, є й буде захід довжиною в 40 годин (саме стільки триває візуальне обертання семи денних і чотирьох нічних світил на Бульвірі, де кожна година складається зі 100 хвилин, а хвилина з 90 секунд), який відбувається лише раз на рік (20 місяців, кожен з яких має 3 тижні по 8 днів) і кожного разу у новому місці, про яке бульвірці дізнавалися лиш за тиждень до початку події та з новою датою.

Ця ярмарка була незвичною тим, що тут торгували лише пригодами, але вже в них самих було все, що тільки могли і навіть не намагалися уявити гості. Кожного року нові і сумою в безліч.

Вартість участі в пригодах була доволі символічною, а час в них йшов зовсім по іншому (тому траплялися навіть пригоди довжиною в життя) і тому гості, зазвичай, встигали пережити досить багато за один день. Та все одно це було справжнє ограбування, бо ніхто ще не зміг задовільнитися лише однією - зупинялися лише спустошивши усю річну заначку.

Доречі, щоб зрозуміти вчинки героїв та мотиви їх дій, треба ближче познайомитися зі світом планети Бульвір.

Так вона була досить компактною (розміром з Місяць), зовсім не мала снігів, криги (планета вічного літа і одного кліматичного поясу) і океанів, проте мала безліч морів, озер, річок, болота, тощо. Гори, ліси, степи, пустелі, каньйони, луги і полонини з схожою, багатою та все ж відмінною від земної флорою і фауною.

При загальному матріархальному устрої все ж у заробітку чоловіки й жінки були на рівних. А верховною формою правління і релігії всупереч логіці (яка відіграє значну роль у житті планети) був папізм. Такий дивний симбіоз вітрини з чоловічим обличчям та "сірими кардиналами", "шиєю" і "підбоєм", в який була загорнута влада, була, є і, мабуть, буде саме чарівна стать. Такий устрій в дечому схожий на земний, та все ж дозволяє обійтися без зверхніх поглядів з боку будь-якої статі. звідціль і відсутність багатьох земних пороків.

Та, як відомо, "свято місце пустим не буває". Тож їх компенсували свої пороки і одвічна жага недоотриманих пригод і вражень.

©Потяг Нестримний 6.03.2024