У безлюдній пустелі
У безлюдній пустелі
Я копаю могилу,
Мармуровий пісок
Пропускаю крізь сито –
Поховати я спогади хочу про тебе,
І ніщо не завадить мені це зробити.
Я копаю могилу,
І гарячий пісок
Мої руки обпік,
А душа закричала:
Зупинися, не треба,
В цьому сенсу немає –
Не можливо кохання закопати в могилу.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.