2

…Христині було паскудно. Дуже паскудно. Голова розколювалася від нестерпного болю. Тіло терзали такі пекельні муки що складалось враження наче б то воно щойно пройшло через своєрідну безжальну м’ясорубку. Та найжахливішим був внутрішній вогонь. Незгасиме полум’я, яке не давало спокою і на секунду. Своєрідний дракон спекотну жагу якого було не сила згасити ніякими способами.

Трясця, подумала жінка, це ж треба було так надудлитися напередодні. І де вона до біса опинилася тепер і що було напередодні? Пам'ять однозначно відмовлялася дружити з нею. Лиш наче знущаючись підкинула кілька клаптиків не надто приємних спогадів. Наче в дешевій банальній мелодрамі. Вона завчасно повертається додому… Рідна квартира і в спальні на подружній постелі коханий чоловік обіймає найкращу подругу… Ну а все інше…

Христина повільно підвелася з лежанки на якій прийшла до тями і затуманеним поглядом обвела де знаходилася в даний момент. Неприглядна халупа. Брудно і не прибрано. Затхлий запах цвілі і ще чогось не надто приємного. Одним словом – жахіття. Дещо втішило жінку її власній вигляд. Так волосся розпатлане, плаття забруднене і на руках та обличчі є кілька подряпин і синців. Однак її жіноча цнотливість була однозначно недоторканою і це вселяло надію в те що вона все ж вчора зуміла хоч трішки тримати себе в руках.

Синдром похмілля був все таки невблаганній і саме він змусив Христину не лише піднятися зі свого незручного ложа, але навіть вибратися з занедбаного приміщення, яке прихистило її на цю ніч. А надворі жінку зустрів помірний літній день. Сонечку хоч і було ще далеченько до зеніту, проте й обрій воно вже проминуло давненько. Легкий вітерець мляво гонив кілька невеличких хмаринок-баранців по небі. В повітрі пахло чимось таким близьким й знайомим, назви яких жінці все ж не вдалося пригадати.

Та це на той час для Христини було не так вже значуще. Вона швидко помітила те що їй було насправді зараз важливо і потрібно. Звичайна криниця до якої рукою було подати і яка мабуть була здатна вгамувати жар алкогольного полум’я в її тілі. І вже особливо не роздумуючи жінка переборюючи нав’язливу нудоту неспішно почвалала до такого омріяного й жаданого джерела спасіння…

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.