22
Через тиждень Едик Чекіст залишив своє рідне село. Як чоловік вважав назавше. Прислухавшись до порад напарника Тараса він їхав разом з ним закордон, на заробітки. Прощався з рідною хатинкою художник з неоднозначними почуттями, все ще плекаючи наївну надію, що можливо там, на чужині, йому буде хоч трішки краще чим дома…
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.