Перша з шипів

Шкяурл А' Сігмурд назвав би цю бійню славетної —- багато народу полягло, і ще більш - прилягло, чекаючи якщо не на польового медика, так хоч на полкового некромага. Сім з них маком себе освятили та в глибокій сон себе подібний до смерті погрузили, кровь в жилах пригальмував. Тільки елефанти та лікарі серед тіл ходили, між поранених та мертвих, та себе в віддзеркаленнях квітів бронзових бачили.

І з ними Йолала, перша з них і остання з них, що втішала маком тіла тих, кому ще час жити, та втішала душі маком тих, кому вже час вмерти не-жити. Підбирати де-інде зброю не забувала, приміряти де -інде обладунки починала- в якості плати за послуги свої. А елефанти все частіше до квітів бронзових цікавиться проявляти починали: коштувати металеві листя - черево боллю наповняти. З болю прийшла агресія, з болюю пришйгов ще більший голод, голод, що змушував шукати ще і ще бронзи, топтати тих кому ще час жити, розбивати тих, кому вже час не-жити.

Розбіглися лікарі, життя своє цінуючи, і не прийшли некромагі не-житья своє охороняючи. І побачила це одна з них і обрала Йолала не дивитися на них, а діяти, діяти не як лікар, а як воїн. І підібрала вона коп'є воїна палого і сама в бій вступила- годинами її тіло елефанти терзали і годинами самі вони в землю падали. Один на один залишилась вона з ворогом, кров'ю стікаючи, кровь свою з насінням маковим мішаючи знов в бійку кинулась. Заревів елефант, коли копіє в останнє від бивні зашло та і упал на Йолалу, що про матерів воїнів срамне кричала. З тих часів її ім'я шанують як першу, що стала з Маковніц. І стала вона першою, що з маком зроднілась, та на полі брані тих, хто від зброї зброєю захищала.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.