Любому водію 119-го ♥️
000105
***
Сонець проміння тином
Поміж рук, блиском на склі
Гуляй по провулкам спустілим
Блищай яскраво на тлі
Клятих вікон мари водія
Поки навпроти біотуалета
В потугах цього ренегата
Чекає ручка апарата
На двадцять клять хвилин
Ти в райський сад зайшов на масі
Ах! Як дупцю твою ласкає полин,
І світить сонце на діру в пластмасі,
Твої сідниці ласкає ніжне почуття
Безтурботи й спокою людського
Їде дура, після вже двадцятого кляття.
Ще раз в той біотуалет зайдеш
Я тебе в ньому підірву.
А автобус циганам на шмаття розберу.
***
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯