Волошкове поле
300104
Їй як нікому личили польові квіти
Коли відблиск сонця промовляв «літо»
Волошкове поле розквітало в її очах
запах манив до цвіту що поцілунків чекав
Вона дійсно метелик? Питав себе я
Та може була?
І якщо у неї є крила я б теж літав
І якщо вони зламані я б зашивав
Тільки хай не летить від мене прошу
Бо погляд цей весняний більш ніде не знайду
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯