Там за обрієм

Чого він стоїть на дорозі один

Чатує.

Можливо він душі для диявольських мук

Рахує.

Не видно у темряві хто це стоїть.

Так страшно.

Чому він з’явився у сквері оцім

Невчасно.

А я просто хочу додому дійти,

Затрималась в друзів на пиво.

Ох, серце, тихенько, не торохкоти.

Блискавка. Грім. Злива.

Крізь завісу дощу я тремчу та іду

До тіні.

І руки мої, і ноги мої

Безсилі.

Я питаю, хто ви та чому стоїте

Одиноко.

І примружую з острахом

Одне око.

Обережно торкаюсь рукою його тіла,

Ще сильніше наповнює силу злива.

Це у сквері скульптури удень оновили,

А мені того факту не пояснили.

21.04.24.