Психіка смертних людей (1)

Якщо б ти розповсюдила смерть?

Сказала все в обличчя людям?

Зруйнувала б тих хто ображав?

Чи стала б ти тоді щаслива?

Чи стало б краще жити в світі?

Я не хочу повчати,тебе життю

Я просто кажу..

Щоб було як би ти забула рідних?

Не згадала в пам'яті ясній своїй..

Й залишилась одна без друзів..

В безкрайнбому морі гладкім

Ти б стала певне плакати..

А хтось сміятись і радіти тому

Але точно не ти,бо ти кохала..

А тебе так просто забули як порох

Розвіялась любов твоя до нього.

І вітер завів тебе у небо

А він тебе так і не згадав..

Хоч в пам'яті залишилась іскра..

Та чи згадає хтось тебе..?