Спадок Баби Яги

– Вітаю, господарю! – промовила я до нього. – Ласкаво прошу, – посміхнувся дід. – Дякую, Єсеніє, що відгукнулася на мій лист. Я оторопіла. Звідки він знає про мене? – Е-е-е, – лише вигукнула я. – Давненько чекаю я на справжню спадкоємицю цього будинку... – У листі було вказано про аукціон... – розгубилася я від такої заяви. Яка з мене спадкоємиця? – Так і є. За моїм оголошенням сюди приїжджають багато людей, охочих отримати разом з будинком примарний скарб. За нього готові дати великі гроші. Але не кожен може потрапити всередину... Це може зробити лише справжній спадкоємець. Так вже вирішила його колишня власниця.