Томка

Написала невеличке оповідання про Томку, яка лікувалась уріною, "пісочила" власного сина та закручувала гайки своєму чоловікові. А потім щось пішло не так. P.S. Якось у розмові з моєю знайомою (вона дизайнер) ми говорили про натхнення. Так, саме про те відчуття, яке приходить нізвідки та дуже швидко тікає в нікуди. Зазвичай проявляється таким собі ледь уловимим тремором та неможливість сконцентруватись на чомусь іншому. Усе це треба бігом хапати та бігом нотувати, аби через кілька годин не було відчуття, на кшталт "А що то було?" Щось подібне зі мною відбулось під час приготування сніданку. Образ Томки нав'язливо засів у думках настільки, що я вимкнула плиту на якій залишились недосмажені оладки та пішла цією жінкою.