Коли чорнило проливається...
Здійнятий меч.
Ось і кінець.
Я ще живий !?
Ох, мадам...
Невже це каяття
Ваших зоряних очиць ?
Прохолода нічна
Сьогодні повня
Та хіба си важливо
Коли доля вершиться ?
Вас поїдає тисяча дум
Не поспішайте
Закінчувати агонію мук
Я зачекаю.
Заборонений цілунок
Та слізне каятя.
Ви знаєте
Що ваші очі сяють,
подібно зіркам ?
Доторк до щоки
Божевільні ми.
Ох, мадам...
Людей не так вбивають.
Ось що трапляється,
Коли чорнило проливається,
Тоді рядки зливаються...
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.