Каяття. Злодій пера.
— Ця історія давнія...
Злодій та герой.
Схрещені мечі.
Рани кровоточать.
Поранені обоє.
Зловіщий смішок та сльозів ручійок.
Ще одна тирада від лиходія.
Це так банально і нудно.
Важкеє життя.
Ненависть до світу –
Замкнуте коло.
Він поганець лиш на папері історичних книжок та людських споминів.
Ех... Порватая одижина та слова співчуття.
Вістря меча біля горла.
Божевільний смішок.
Відчаю слова:" Хочеш заповню душевнії рани ? "
Пристрасна сповідь од злодія пера.
Де таке баченно, що б темрява та світло зливалось воєдино?
— Будь темрявою моєю, а я стану світлом твоїм.
Світанок, ізраненні тіла, німе прощання та беззвучне:" До зустрічі "
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.