2
Але так було не завжди. В дитинстві Влад був не таким як інші діти. Він не любив компанію. Його завжди вабила тиша. Тому, похід в садок був першим каменем на його шляху. Вся та суєта, вся та біганина зовсім не радувала малого Влада. Бо тихо граючись самотужки біля бабусі, він звик це робити не помітно і не ординарно.
Тож, коли діти просто бігали по подвір’ю садочка, Влад спостерігав за всім цим і йому було дивно. Він же ж привик до логіки. Він же привик створювати собі цілий сюжет гри а не просто гасати з криками, поки вихователька не нагримає. А тут логіки не було. І це ламало маленького Владика.
«Ну і що це за гра така? – питав він не раз сам себе. – Який у ній зміст? Будь-який рух має мати якийсь свій сенс. Якщо сусідка одягає корові на гори шнурок, то це тому, що та бігає. І може кудись втекти. Якщо дядько Микола знімає колесо, то це тому, що воно пробите. Інакше він би просто так не потів би біля свого москвича. А який сенс просто так бігати?».
І так в усьому. Він шукав логіки. Але її, на жаль, там не було.
Зате була релігійна маніакальність людей. І їхні: брехня, заздрість, ненависть, обмова. О, все це він так добре бачив і чув. І то не раз. Так, що аж дивно, як це він сам уникнув цього всього.
В школі було не краще. Там вчили про речі, які не можливо було пояснити. Особливо, ті моменти, коли треба просто вивчити на пам'ять.
– Це штамп! – сказала якось одна розлючена вчителька. – Ти це просто мусиш завчити! І запам’ятати! І не інакше!
«Мусиш завчити! Запам’ятати! Якщо не можу – то що тоді!? Я якийсь не такий чи що?!» – так в думках відповів їй малий Влад.
Тепер він це згадував з усмішкою. Ну не вивчив тоді. І що? Ніхто ж від того не вмер!? Вкінці кінців, не всі все можуть. Кожен має свій діапазон можливості. А хтось просто може зазубрювати.
«Ну і що це їм дало? – усміхнувся сам до себе Влад. – Від того вони стали мудрішими? Чи може щасливішими? Чи може багатшими?». Але відповідь була очевидна. І він її знав.
А що ж він? Як він жив весь той час? Так як і всі? Ні. Він же завжди не вписувався в рамки світу цього.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!