Історія міжнародних відносин
Перший семестр. Четвертий курс.
Підручнику не було.
Викладач - Юрій Тешабайович Теміров (так, чоловік Надії Романівни, ні, він її правда любить, ми це бачили, а не шлюб за розрахунком, як дехто каже) читав лекції українською.
Український націоналіст караїмського походження)
Колись одна людина у фб під моїм дописом про війну ще до початку повномасштабного вторгнення написала, що у нас - громадянська війна, бо вона читала Бжезінського.
А я Бжезінського не тим місцем, як вона, читала.
Він писав про нашу територію, як про шахівницю, на якій розігрується та буде розігруватися боротьба цивілізованої Європи та хаотичної частини Азії.
Де там про громадянську війну?
Людині я, звісно, все пояснила, а потім забанила.
Знає вона, блін.
А чеченські танки мені ввижалися й їхтамнет.
Була кумедна ситуація.
Юрій Тешабайович пояснював теорію знайомства через шість рукопотискань.
Мовляв, можливо, що він знайомий таким чином із Бредом Піттом. А тоді Бред був основним секс-символом.
Але таке знайомство не означає, що зараз у двері постукає Бред Пітт.
Тут вже інша теорія вірогідності пояснювалася. Мовляв, найбільш вірогідно те, що найбільш просто й очевидно.
Тобто у двері можуть постукати, якщо взагалі серед пари хтось вирішить це зробити, бо пара ж,
від більш вірогідного до менш:
- методистка заочного відділення, бо Тешабайович був його завідувачем;
- методистка денного відділення, бо ми ж на денному відділенні;
- завкатедри міжнародних відносин, на якій працював Тешабайович;
- декан.
І таки двері тихенько причинили (стукати у металеві двері дійсно не варто). Аудиторія розташована так, що лише викладачу видно, хто там.
Вікторія Броновська, якій не видно, хто там, з її третьої парти віддаленого від двері парти: "Бред Пітт?!".
Вся аудиторія сміється.
Тешабайович косо на нас подивився та пішов до дверей.
Це була, звісно, методистка заочного відділення.
Наприкінці був іспит.
Здала на відмінно.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!