Предмети, які я вивчала на бакалавраті

Другий семестр. Перший курс.

Підручника не було.

Викладач - Володимир Миколайович Нікольський - бубонів за катедрою.

Інколи його заміняли його аспірантки, це було більш цікаво, але який керівник, такий і аспірантки - ніхто інтерактиву чи ще чогось цікавого не робив.

АЛЕ

семінари у нас вела пані Олена Стяжкіна.

Вона і змусила нас вивчити ту історію, і не примусом, а тим, що вона теж багато чого пояснювала, хоча, нагадаю, це були семінари, коли студенти мають доповідати за заявленими темами.

Вона робила міні контрольну на початку кожного семінару.

І на іспит треба було принести словник культурологічних термінів.

Повторюсь: якщо бачите лекцію або презентацію книги Олени Стяжкіної - біжіть туди!

Вона добилася того, щоби приймати іспит у нашої групи. Причому через сварку з лектором.

Але ж таки так: не завдяки йому ми цей предмет вивчили, не йому і нас оцінювати.

Сказала, що у кого за результатами контрольних і доповідей на семінарах виходить 91 і вище - так вона і проставить на іспиті без відповіді на квиток.

Я порахувала: 90.

Не вистачає балу.

Тому коли зайшла до аудиторії, витягнула квиток і встигла зрозуміти, що це - один із тих трьох квитків, які я не встигла вивчити))

А пані Олена незадоволено забрала у мене квиток зі словами: "Не могли бали порахувати?!" - та поставила мені 91 бал до заліковки. Ну що там той бал, викладач завжди бачить, чи знає студент предмет, чи ні.

Оце пронесло, так пронесло)))

ПМ. Якщо пані Олена колись це прочитає, хай знає, що я глибоко зла на себе за ті не вивчені питання.

Але і 5 іспитів за сесію - це багато. Особливо вперше.

Тому каюсь, але прошу мене вибачити.

ППМ. Нікольський бубонів лекції української, але - єдиний, хто з катедри історії України залишився працювати в окупованому універі.

Олена Стяжкіна і ці семінари вела російською, але виїхала та волонтерить.