Червоні тіні
Усі тіні зникають опівночі... І не раз...
Не показ, голками щоб не поранити ніжність снігів білих.
Лютий чаклує-дує — бісовий наказ.
День змінить ніч, не схиливши коліна, хоч влада зледенілих...
Аврора червоним по землі ковзає... Блищить
Холодом алмазу, але жаром на долоні гріє...
Шкода теми міст... Для них гра — це магніт.
Душа у багатьох тут не живе, хрипнучи, хворіє.
Але тіні знову змиє ніч... Заметіль щедра...
Миттю у льодах застигнуть візерунки-сповіді безцінні...
Легкість морозною свіжістю лише до ранку... Все дарма?
...Аврора сніг розфарбує в червоний, воскресаючи тіні.
~15•02•2018~
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.