Сонце-Антибіотик
10079
Підіймається сонце
Споміж твоїх очей
Напевно так це
Запах ночей
Що лишились на нас
Намалюй щось на моїх пластирях
Ти занадто часто думаєш про "вас"
Тож думай про нього що він в пустирях
І намалюй мені бодай зірочку
З тебе хороший антибіотик
Я знаю ти хочеш сісти у першу електричку
Але дозволь ще дотик
Вплети волошку мені в волосся
Я й досі пахну собою, пахну зливою
Давай гуляти в полі серед колосся
І заснемо десь під нивою
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯