Незвичне

Ми звикли заганяти себе в рамки та курені

В часі загублені.

Будуємо молитви з попелу, хрипимо «не того чекали»...

Визнаємо віру в бога, від попів об'ївшись локшини

З давнини.

Забуваємо, що відхрестившись від брехні, святими не стали...

Світ — молекулою, якщо собі на зло.

Не важливо число...

У кожному атомі — свій неосяжний світ, свої плани.

Якщо на обрії сонце сьогодні сходило,

Ожило...

Значить Любові та Вірі не важливий ні ідол, ні храми.

~5.05.2020~

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.