ГУМОРЕСКИ ПРО ВСІ ВИПАДКИ В ЖИТТІ

— Так! Скажи мені, коханий,

— Де ти був?

— Я був у мами.

— Що робив ти там з рання?

— Прасував її прання.

— Може ти ще й борщ варив?

— Ні, цього я не успів.

— А вночі де шлявся ти?

— Я стояв біля плити.

— Ну! І що ти там робив?

— Смажив рибу, суп варив.

— Де ти рибу, любий, взяв?

— Я в ставку її спіймав.

— Як потрапив на ставок?

— На коні я скок-поскок.

— Де коня придбав? Кажи.

— Мені тільки не бреши.

— Я пішов ловити рибу.

— Далі!

— Далі? Далі бачу коник їде.

— Кінь на возі їхав, так?

— Ні, на возі був чувак.

— Ти коня у нього вкрав?

— Він мені подарував.

— А за що подарував?

— Щоб ніхто коня не вкрав.

— А тобі навіщо він?

— Щоб ловити рибу. Блін.

— Яким боком кінь до риби?

— Кінь злякався і став диба.

— І кого злякався кінь?

— По дорозі бігла тінь.

— Що за тінь? Скажи мені.

— Може мами, може ні.

— Де взялась там твоя мама?

— Вона бігла від Івана.

— А до чого тут Іван?

— У Івана є дружбан.

— А дружбан що тут робив?

— І я теж це знать хотів.

— Ти тупенький, чи дурний?

— Що верзеш ти, любий мій!

— Той дружбан з моєї хати

Починає вибігати,

Коли я іду до мами,

А вона йде до Івана,

Щоби суп йому зварити...

— Цить! Замовкни! Помовчи ти!

— Де твій кінь? Де твоя риба?

Хто вночі до кого біга?

Хто кому прання прасує?

Хто у кого, де ночує?

— Я цю ніч провів у мами.

Мама була у Івана.

А чувак той, кажуть люди,

Ночував у тебе, люба!

Голку в сіні вряд чи знайдеш.

Таємницю ж не сховаєш!

16.06.24