Розкажи про це Карпатам

— Сніжан я, живу поблизу, — усміхається він, оголюючи гострі ікла. — Хочеш, покажу? Хлопця ніби морозом обдає — настільки та міміка видається зловіщою. — Ні! Красно дякую за запрошення, але… М-мама казала з незнайомцями не тинятися! Особливо лісом… Особливо з такими, як ви! — вигукує нажахано Златомир, вдивляючись у чорні очі навпроти.