Помідори

🌈☔☀️

- Вітаємо! Ви зателефонували у небесну канцелярію. Чим ми можемо вам допомогти?

- Добрий день. Я хочу замовити дощ.

- Вашу адресу, будь ласка… Так, бачу, але на жаль, ваші сусіди вже замовили ясну погоду на весь тиждень.

- А у мене квіти під вікном! І ще помідори! Мені потрібен дощ!

- Вибачте. Але ми надаємо перевагу колективним заявкам. До того ж я бачу, що минулого разу, коли ви замовляли дощ, то були деякі проблеми…

- Так, я поскаржився на вас. Бо забув парасольку вдома і через це відмінив заявку, а дощ все одно був. І я геть вимок!

- Але ви зробили відміну запізно, хмари на той час вже привезли. Ви знаєте як складно доставити такий вантаж – дощові хмари, ще й з громом і блискавками?! Навіщо вам та гроза взагалі була потрібна?

- Дощ – це ж для моїх помідорів. А грім і блискавки, щоб налякати сусідку, Тамару Петрівну. Вона струшує попіл з цигарок на мої помідори!

- Зрозуміло. Але ми наразі не можемо виконати ваше замовлення, от якщо ще хтось захоче дощ, лише тоді ми можемо розглянути…

- Це обурливо! Ви знаєте навіщо тим сусідам ясна погода? У них день народження, і вони смажитимуть шашлики. Що важливіше – шашлики, які з’їдять за п’ять хвилин, чи помідори, які я їстиму до осені, ще й взимку консервацію? Кому треба те пекуче сонце, крім хіба що Ганнусі… То студентка з будинку навпроти, минулого року весь червень засмагала на даху, знаєте, у такому малесенькому купальнику… Мені з балкона видно. Ось на ці вихідні якраз має приїхати. А той купальник майже нічого і не прикриває, я навіть підозрюю, що іноді вона засмагала і БЕЗ купальника… То кажете, на дощ не сподіватися? Гаразд, хай буде сонце. Але нормальне гаряче сонце! Розпечене! Піддайте жару!

- А як же ваші помідори?!

- Ну що ж поробиш, потерплять. Я їх сам поливатиму. У мене ж всього три кущі. На балконі.