Посібник з виживання яблука початківця

Дитина-яблучко підріс, рожеві стали щічки.

Вже час дізнатись про життя, змінити хибні звички.

Тепер красу не приховати зеленню листочка,

Тож, слухай пильно про загрози нашого садочка.

По-перше, гусінь, гість підступний, повзаюче лихо,

Пересувається як тінь, підлазить дуже тихо,

Щемливо скиглить, як безхатькам в світі жити скрутно,

Відволічешся і «хрум-хрум» зсередини вже чутно.

Єдиний вихід для плода — утришия прогнати,

Та певний час свої кордони пильно захищати,

За кілька днів нахаба йде до іншої домівки,

Стареньку пісню заведе, шукатиме лазівки.

По-друге, діти — це створіння дивної природи,

Не розрізняють кольори і не бояться шкоди,

Їм що зелене, що мале, що з черв'яком укупі,

З'їдять спокійно всіх, хто є, найбільш шкідливі в групі.

Від них рятує висота і діє маскування,

Якщо зустрінеш павука, домовся про сприяння,

Чи можна птаха попросити чорним окропити,

Це бридко трохи, ти, проте, спокійно будеш жити.

По-третє, вітер і його скажена жінка злива,

Розумний з ними діалог провести неможливо,

На землю яблука летять від сварок безкінечних,

Води й повітря, в поєднанні дуже небезпечних.

Я раджу вправним юнакам качати плодоніжку,

Щоб в безнадії все одно знайти свою доріжку,

Якщо ти знаєш, що впадеш, то розгойдайся краще,

В садочку і для тебе є щось дійсно підходяще.

Ти можеш ранки зустрічати, лежачи на даху,

Або в компанію зазвати спритного мураху,

В малиновім кущі дражнити тучну їжачиху,

Придумати нову якусь для себе знатну втіху.

Ти знай, що вибір є завжди і виключень немає,

Що шлях до щастя не лише крізь терен пролягає,

А там де страшно та цікаво жде тебе зростання ,

Найголовніше, вір в себе! Порада ця остання.

10 листопада 2024