Фанатичний бестіолог і як видати його заміж

Особливості звертань і хто кому хто):

Шиді / Шимей - колеги (сокурсники) по заклинательському мистецтву чоловічої / жіночої статі, молодші за співрозмовника;

Шисйон/шицзе - сенс аналогічний, тільки старші за віком (іноді - статусом) за співрозмовника.

***

Синопсис: Дія відбувається за рік до прийняття Ло Бінхе до Цинцзіну. Шень Юань замістив головного антагоніста оригінальної новели, Шень Цзю, майже відразу після його призначення очільником піку; з моменту переміщення пройшло вже двадцять років

***

Десь у їдальні після уроків:

– Шиді, шиді, ви знаєте, я щойно таке почула! Значить, старший наставник Чен розказував молодшому наставнику Тонгу – якраз коли я відносила забутий вчителем підручник…

– Не торохти, шимей, переходь вже до справи. Що казав наставник? Нас очікує черговий екзамен?

– Ні! Нас відправлять на завдання за тиждень, ііі!

– З якого дива стільки захоплення? Чергова купа роботи по перериванню книжкових стосів і переписуванню цитат. Моя рука вже втомилася від цієї писанини за попередній місяць!

– Якщо ти так втомлюєшся від писання – чому попросився на Цинцзін? Міг би на Андін чи, хі-хі, Байжань.

– От сама б туди йшла! Так від чого ти, шимей, стрибаєш, як антилопа?

– Нас відправляють на завдання! З самим! Очільником! Шень Цинцю!

Серед гурту новоприйнятих на Цинцзін молодших адептів почулися не менш радісні зойки: не тільки ця шимей леліяла думку зустрітися з легендарного заклинателем, прекрасним, як небожитель. Ну а відправитися на завдання з ним взагалі було поза межами наївних дівочих мрій. Юнаки були більш стриманими, однак…це ж майстер Шень Цинцю, бестіологічними трактатами якого геть не всі з них зачитувалися до глибокої ночі!

Стиль майстра, на відміну від багатьох авторів, вирізнявся живістю й образністю, зрідка й мітко вставлені жарти розтягувалися на цитати, ну а деталізовані ілюстрації – хай моторошні подекуди, – шанувалися за реалістичність та майстерність. Шановний майстер Шень був вельми працьовитим і натхненним дослідником; ніхто не розумів, як у нього виходить суміщати обов’язки очільника піку та експедиції у невідомі краї для дослідження чергових бестій, однак черговий науково-популярний бестселер…тобто науковий трактат виходив як мінімум раз на рік. Звісно, кінцевим оформленням і редактурою займалися старші адепти піку Цинцзін, але очільник ретельно контролював процес, зірким яструбиним оком слідкуючи, щоб ніде не було описки (про покарання за подібну зухвалість серед адептів ходили доволі моторошні чутки). Колеги-бестіологи з інших орденів марніли від заздрощів, однак нічого не могли вдіяти з молодим нахабою.

Тому для молодших адептів, яким трапився шанс доторкнутися до улюбленої справи кумира, це було, наче живими вознестися на Небеса. Ніхто з них не сумнівався, що подорожувати з таким майстром своєї справи буде цікаво – а як інакше?

***

Пік Цинцзін, у Бамбуковому домі

Вищезгаданий шановний майстер у піднесеному настрої, мелодійно намугикуючи під ніс якийсь мотивчик, перебирає стос записів, які дістав з цянкуна – списані дрібним-дрібним почерком, перекреслені, зіжмакані, подекуди залиті чорнилом; серед плям зустрічаються і підозріло різнокольорові, від яких відгонить слабким смородом – чи то кислот, чи то металів, чи то чогось трохи тхнулого. Через раптово прочинені двері декілька листків легковажно намагаються втекти у куток, але причина протягу – дівчина у зеленій формі адептки – хутко встигає зловити записи, наче кішка мишу. І стискає в обіймах заклинателя (який лише зітхає і закочує очі догори – стримати щиру радість Нін Їн'їнь правилами етикету справа марна).

– Вчителю! Ви повернулися! Як ваша експедиція у Гори Зеленого Тигра? Чи вдалося знайти щось цікаве?

– А-Їн, полегше, полегше, цей вчитель ще тільки-но з дороги. Сідай сюди. Ось, як тобі?

– Вчителю!!! Вам вдалося його спіймати! Це неймовірно!!! Легендарний білий тисяченогий змій, чия отрута пропалює каміння!

– Так, так, остання обставина завдала нам трохи клопоту…

Як виявилося, в кімнаті, окрім майстра Шеня перебував його старший учень Мін Фань: в куточку на стільці, підозріло слідкуючий за тим, як роздратована змія-стоніжка вперто намагається прокусити металеве пруття кошика. Талісмани на металі заспокійливо палають золотим сяйвом, але бризки все ж залишають чорні сліди на дерев’яній підлозі.

– Мін-шисйоне, що з твоєю рукою? Ти поранений?

– Нічого страшного, пройде. Добре, що це дитинча…

– Ох, Мін-шисйоне, ти такий молодець! Вчителю, він гарно допомагав вам у експедиції?

– Гарно, гарно. Але цей учень має приділяти більше уваги тренуванню спритності та регенерації. Нічого невиправного, займуся цим трохи згодом. Або попрошу шановного Лю-шиді…

– О, боги…

– Що ти кажеш, Мін Фань?

– Нічого, вчителю. Цей учень сумлінно виконає все, що накаже йому вчитель.

***

У будинку, де проживають учні:

– Мін Фаню, а вчитель не казав, куди планує відправитися далі?

– Казав. Цього разу– до Кам’яної Пустелі, на кордоні з Хван Хва.

– Ого. Це там вдень на сонці можна смажити омлет без вогню?

– Угу. Чи може цей шисйон попросити допомоги у шимей щодо пігулок Крижаного Серця? У тебе вони краще виходять.

– Тобі просто не вистачає терплячості. Гаразд, гаразд, допоможу. На яку бестію вчитель націлився цього разу?

– Він давно леліє мрію додати до колекції вогняну двоголову черепаху-дракона…

– Вона водиться у тому пекельному місці?

– Деякі джерела згадують про зустрічі мандрівників з цією тварюкою. Вчитель хоче пересвідчитися на власні очі, чи це не байки. Але цей учень впевнений, що як не ця підступна твар, так інша нам точно трапиться. А ще й ці молодші адепти!

– Ой, а я і не помітила, що якраз підійшов час їхньої спільної практики під керівництвом вчителя! Мін-шисйоне, як же ви будете з вчителем такою юрбою опікуватися? Ну от чому вчитель проти моєї присутності, я б допомогла…

– І позбавити весь пік традиційної розваги? Нізащо!

– Ніяк не можу второпати: кожного разу адепти повертаються такі… такі розгублені! Що складного у пошуку монстрів? Це ж так захоплююче! Особливо підготовка зразків…

– Нін Їн’їн, цей шисйон лиш може засвідчити, що ця шимей справді…унікальна серед собі подібних. Вірю, що пройде трохи часу – і твоє ім’я будуть згадувати з шанобливим тоном!

– От не розумію тебе, шисйоне – це комплімент чи насмішка?!

– Що ти, шимей, виключно комплімент…