Охоронець скарбів.
Усвідомлення себе як особистості та роздуми про існування того хто прокинувся з кілком у грудях.
"Неймовірно дратує цей запах, гострий, аж пекучий запах розкиданого навколо часнику. Складається враження, наче я якийсь рясно приправлений кулінарний витвір. Якийсь невідомий, збочений на містиці кухар, не патраючи, а просто обсмаливши мене, приправивши від душі часником і якимись травами, а потім пришпиливши кілком, готував мене живцем."
452123
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
A.M.14.01.2025 20:55
До частини "Охоронець скарбів."Оце мені дуже подобається) Дві речі: є повтори словесних зворотів у довх послідовних реченнях, і там чисто технічно в одному слові редактура зхрумала букву "к", отут: "А я мертвий як же тоді..". Можливо, це стилістична задумка така, а може там мало бути " а яК мертвий, як же тоді..." :)
⋯
Олександр Молодецький16.12.2024 11:46
До частини "Охоронець скарбів."Гарна мініатюра. Хоча в такий обсяг важко вмістити зав'язку, розвиток подій та розв'язку — для мене виглядає так, що вам це вдалося. На якийсь час відчути себе героєм цього оповідання — досить цікавий досвід.
Трохи зауважень:
Мені здається, деякі речення занадто великі і складні. Не завжди це легко читати. До того ж, такі речення вимагають дуже акуратного та грамотного використання розділових знаків і, можливо, це не всюди вам вдалося. Наприклад: "відверто, не приховуючи нічого каже про його бажання плоті" — мені здається, тут краще поставити кому після "нічого". Спершу прочитав "нічого каже про його бажання" і вирішив, що тут щось не так. Також хотів би зауважити, що не варто зловживати "...", бо виглядає дещо дивно.
Повторюся: мені сподобалася мініатюра. Цікава ідея, непогане втілення.
⋯
⋯