рожеві скельця

ця прогулянка магазинами все змінила.

я казав, що рожевий не твій колір, мила,

і це навіть не думка, а голі факти,

все доводив тобі, хоч було не варто,

бо ти невтримно їх захотіла,

бо ти диявольськи захотіла.

ніби ось вона, вирішальна сила

та остання в колоді козирна карта.

твої очі горіли, мов стіни Трої,

мовчки грались конем головні герої

кінострічки "Брат" з їх правдами, грОшами.

наче свято. наче усіх запрошено.

ти всерйоз захопилась цією грою

і за безцінь придбала легальну зброю.

заради бога, серденько, чорт з тобою,

я з любов'ю, по-доброму, по-хорошому.

два рожевих скельця завтовшки з ніготь,

мов таємний вхід і таємний вихід,

і вночі у них, і у ліжку з ними,

і у радості, і у горі, і щохвилини;

два рожевих скельця завтовшки з палець,

два портали в якусь казкову реальність.

і коли одного разу я хотів їх зняти -

вони не знялись.

__________

минули роки.

зв'язок урвався повністю -

я урвав, якщо вже зовсім по совісті.

та якось ненароком натрапив на фото,

короткий епілог в кінці повісті:

там ти, звісно,

народу купа і тісно,

всі люди незнайомі мені особисто.

і раптом відчуваю, як забилося серце:

дивлюсь - ти зняла окуляри! геть чисто!

я збільшив фото, боячись наврочить

і зазирнув нишком у твої очі.

твої чарівні і сумні скляні очі.

твої казково-неземні рожеві очі.