БЛИЗНЮКОВЕ ПОЛУМ'Я. Розставання - це не покарання

РОЗДІЛ 5

Коли божественне жіноче капітулює і відмовляється від переслідування

Якщо божественне жіноче здатне повністю відпустити, здатись і відмовитись від переслідування своєї близнюкової половинки, тут стаються дива. Лише тоді можливе возз’єднання. Божественне чоловіче відчуває, що ви зникаєте, і хоче повернутись. Ви єдине ціле. Ви обидвоє прагнете до возз’єднання. Всесвіт буде «підштовхувати» божественне чоловіче, поки воно не пройде зміни, необхідні для возз’єднання.

Що означає здатись? Безумовно полюбити себе, безумовно прийняти себе. Прийняти усвідомлене рішення, що ти будеш безумовно любити себе завжди незалежно від того, буде БП поруч, або ні. Ти прийняла божественне чоловіче в собі, стала цілісною.

Але якщо ти думаєш, що зможеш використати це як трюк, щоб повернути його, нічого не вийде. Це можливо лише коли ти по-справжньому полюбиш себе з ним поруч або без нього. Коли ти вирішиш, що все одно ти будеш шукати світло в середині себе, будеш шукати опору в середині себе, нехай навіть ви не об’єднаєтесь у цьому втіленні, а може і в цьому, але через багато років. Ти відмовляєшся від переслідування. Ти вирішуєш піти шляхом своєї індивідуальної місії. Ти цінна сама по собі. Нарешті ти усвідомлюєш свою цінність. Нарешті. Ти не відчуваєш потреби в тому, що хтось має тебе доповнити. Ти цілісна! Ти прокинулась! Тобі все ще боляче. Ти тужиш за БП, від цього не можливо звільнитись. Але ти приймаєш рішення бути щасливою сама по собі. Ти не одна. Ти поєднана з тисячами інших душ, які можуть взаємодіяти між собою. Ти відчуваєш силу всередині себе. Джерело світла в собі. Ти його включила. Павутини і бруду (травм і тригерів) більше немає. Ти стільки виконала роботи. Яка ж ти молодець. Ти можеш похвалити себе. Ти вже навчилась сама хвалити себе. Ти не шукаєш похвали зі сторони. Звичайно, приємно, коли тебе хвалять. Але це просто приємно. В цьому немає потреби. Ти сама знаєш свою цінність, цінність того, що ти робиш. Це свобода!

Я не можу сказати, що абсолютно не залежу від думки оточуючих. Я ще не дійшла до такого рівня. Ми живемо у суспільстві, серед людей. Є правила, які встановлює суспільство, і коли ти ідеш явно наперекір цим правилам, очікуєш, що тебе можуть не зрозуміти, можуть осудити. Але ти чуєш свою душу. І вона каже, тобі потрібно саме це, саме зараз. Для тебе це правильно. Це твій шлях.

Свобода – це при прийнятті рішень слухати свою душу, а не думати, що з цього приводу подумає важлива тобі людина, що скажуть друзі, як відреагує суспільство. Вони можуть не погоджуватись, можуть подивитись косо. Але що важливіше? Іти своїм шляхом? Або слухати его, яке не хоче бути задітим?