Дитячі надії

Швидко, швидко повз будинки

На вулицях закоханих в смерть .

Тріщать у будинках скляні шибки

І вітер танцює , круть , верть .

По шкірі ці танці

Захолонула кров

І мозок у таці

Пара мертвих голів .

І бути психом

Кожен у місті волів

Та органи поростуть мохом

То була воля богів.

Дитина стоїть

Вона ще не знає

Що за спиною смерть

Її хватають за руки за ноги

І це мук лише треть.

Кричить душа матері

У трупі, в землі

І нічим не може допомогти

Лижить труп дитини у лісі в золі

І точать далі відьми ножі.

І букви , букви

Сидять на надгробку

Проллється стакан вин

Загляне лиш оком

Слідуча жертва ,у течії мрій

Ніхто не почує дитячих надій

Ніхто не пізнає

Кохання дівчини

Обронить душу з руки людина.

І смерть у людині близькій засіда

І яд у собі понесе вода

Так ніж прокурором стане у мить

Стане вішальницею тоненька нить.

Вітер швидко , швидко

До горизонту , поки місто видко , понесе печаль , кохання у смерть

І на цьому закінчиться життя усе.