Я передумав вішатися в космосі

00077
Публікація: 16.01.2025
Вірш
Завершено

Я передумав вішатися в космосі

Гравітація недасть зробити того

Буду літати я в тому просторі

І рину я від усього земного

Я буду грати в хованки по кратерам

На марсіанських степах я гладитиму траву

Я диво квіти по дитячому рватиму

І питиму з космосом мирову

Я на місяці збудую дзеркала

Хай чоловіки земні милуються в них

Я протератиму сонячні плями

Щоб нікому вони не наробили лих

Я на венері розкладу сонячні пластини

А чому ні, жінкам теж треба світло

Я берегтиму там кожну людину

Яка буде до мене привітна

Я на меркурій завезу морозива

Я певен що його там дефіцит

Металеві корівники з'їла корозія

Корови збунтувались та захопили світ

Я на Юпітері збудую заправку

Ходять чутки що там повно метану

Я на майбутнє зроблю ставку

Що туди допливуть ракети помалу

Я на Енцеладі пробурю колонку

Щоби жарким літом пити артезіанську

Щоб нежуритись за кригу то'нку

Я паркуватимусь лише на гігінтську

Поставлю каруселі на кільцях Сатурна

Хай діти системи на них катаються

Вся та вагонетка буде пурпурна

Нехай дизайнери над нею стараються

Я на Урані надуватиму кульки

Ви знали? там гелію повно

Фехтуватиму твердими бурульками

А на радощах туди піцу замовлю

А На Нептуні зимова казка

Там новий рік вважайте щодня

Ялинки з гірляндами, і пряники з маслом

І вибита санями гладенька лижня

Яка в нас чудова сонячна система

Де не неплюнь, куди непіди

Всюди бізнес і всюди тема

І всюди людини земної сліди

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі