2. Нотатки на полях ароматерапевта

Вже кілька років я захоплено вивчаю ефірні олії, ароматерапію, ольфактотерапію, а через них алхімію життя. Ефірні олії це не просто душа рослини, дар природи, що вчить нас обережно ставитися до себе, це джерело моєї стійкості у нелегкі часи.

Ароматерапія – це мистецтво і наука використання ефірних олій задля покращення фізичного, емоційного та ментального самопочуття. Вона складається з багатьох компонентів: використання ефірних олій для ароматизації повітря; лікування фізичного стану за допомогою компресів, ванн, косметичних засобів з ефірних олій та вживання в їжу. Ольфактотерапія – це напрямок, що розвинувся не так давно на межі психології та ароматерапії. Тут працюємо тільки із запахом ефірних олій для вирішення психологічних проблем. Для ароматерапії важливо знати фізичні властивості олій. А в ольфактотерапії головне знати їх психологічні властивості, дію на емоції та психологічний стан. Зараз фахівців-алхіміків готують на спеціальних курсах у Франції.

Закінчити ці курси й допомагати іншим під час ольфактотерапевтичних сеансів – моя мрія. Тільки уявіть собі… Просторий залитий сонцем кабінет з величезними вікнами. Ви суворі, насуплені, обережні, обнадіяні, зацікавлені, перелякані, розлючені, стурбовані, стривожені, розсіяні сідаєте в крісло. Навпроти вас скляні шафи із схожими наче солдати велетенської армії пляшечками з темно-коричневого скла. Терапевт ввічлива, усміхнена, чуйна, турботлива. Розповідаєте про проблему. Але не спішіть казати, нащо я то вам описую! Це не сеанс у психотерапевта, хоча поки все дуже схоже… терапевт дає вам в руки запашну смужечку. Ви вдихаєте. Концентруєтесь на ароматі. Зупиніться на мить. Послухайте себе. Про що вам кажуть ці пахощі? Ви будете нюхати й говорити, говорити й нюхати, поки наче Атлантида не постане перед вами проблема, щось глибинне й приховане, неусвідомлене до кінця. Але не хвилюйтеся, ви не втомитеся від безлічі ароматів і не зможете принюхатися, тому що працюватимете зі справжніми 100% натуральними ефірними оліями. А потім ви разом з терапевтом зробите собі ресурсну суміш, тобто змішаєте кілька олій, від яких вам легшає і в вас виростають крила. І нічого страшного, якщо з часом інгридієнти зміняться й вам сподобається те, що буквально вчора викликало огиду чи на що ви не звертали уваги.

Ефірні олії вплітаються в життя наче нитка у вишивку. З ними просту кімнату 3х5 можна перетворити на алхімічну лабораторію, а самим із затурканих-знесилених-втомлено-стривожених на впевнену людину, що знає свої потреби, уміє досягати успіху не надірвавши всі сили, зберігати психологічне здоров’я в умовах війни. Допивайте свою гарячу кавусю з кардамоном і гайда в мою алхімічну лабораторію!

Звичайну кімнату можна перетворити на храм затишку, додавши до неї кілька елементів: дифузор, що нагадує чи то пристрій, невідомо ким поцуплений з лабораторії, чи то яскравий нічник; ефірні олії, що зберігаються в красивій коробці, яка захищає їх від сонця; пухнастий м’який плед, у який добре загортатися темними й холодними осінньо-зимовими вечорами, що течуть як вода крізь онімілі пальці. У дифузор слід залити трохи холодної води, адже ефірні олії не повинні нагріватися, інакше втратять цілющі властивості.

А як щодо формули, списку, календаря ефірних олій, які допоможуть вам повсякчас, у будь-яку пору року. Хочу написати такий календар на пожовклому від часу хрусткому аркуші із старого, більш як півстолітнього зошита-осіннього листка. Неодмінно ручкою з пером, щоб залежно від примхів моєї руки, нахилу, сили, з якою тисну на перо, виходили чудернацькі тонкі й товщі літери ніби візерунки осені, але фіолетово-сині. Хочу щоб те писання вивчали обов’язково поночі, бо так таємничіше й зараз ні в кого немає вдень часу для себе… Хочу щоб аркуш той і через сотню-другу років серед пильних течок в архіві лишався живим, ділився з утаємниченим мандрівником-дослідником ароматами імбиру, кориці й троянд, а також цим алхімічним посланням:

Зима: солодкувата темно-червона гвоздика; гострий полум’яний імбир; жовто-оранжева наче осіннє сонце, що за хвилю-другу впаде за темно-фіолетовий холодний горизонт куркума; золото-коричневий переливчасто-теплий мускатний горіх; золотонитковий вплетений у саме серденько ладан; яскравий святково-безтурботний мандарин; темно-зелений потужний та суворий орегано; свіжа, молодо-м’яка темно-зелена сосна.

Весна: несміливий, акуратно-солодкий жовтаво-помаранчевий бергамот; замріяний терпко-прозоро-легкий жасмин; могутньо-дзвінкий, по-батьківськи теплий кедр; казково-свіжа й ніжна наче перші весняні листочки меліса; оливково-коричневе затишне як квітневі вечори чайне дерево.

Літо: обережна заманлива п’янка лаванда; різка весела й трохи горда м’ята перцева; біло-солодка наче літні ранки піднесена й водночас проста як гребінь морської хвилі ваніль; гірко-ніжна тендітна заманлива квітка неролі, що витягне з найглибшої прірви; її мати, рожевоцвітна королева троянда; скромна натхненниця поетеса й музикантка при їх дворі герань; свіжо-зелена пружна наче бездонні ковилеві степи кінза.

Осінь: солодкий яскравий, омріяний апельсин; гіркувато-кислий оптимістичний наче ще пекуче літнє сонечко лимон; таємничий, блідо-рожевий еланг-хеланг; темно-синій заспокійливий наче камін у холодний осінній вечір пачулі; усмішлива завжди весела тонкострунна кориця; срібно-зелений пронизливий холодний і затишний водночас евкаліпт.

Колесо року повільно зблискуючи спицями намотує маленьку щоденну історію. Вона дзвінким джерельцем витікає із світанку й засихає ввечері. Колесо зробило оберт. Як зустріти ранок, а не ввалитися в нього, впасти з неба чи вискочити як Пилип з конопель? Як проживемо ранок – так пройде і день. «Паркером» старанно виводжу давнє й просте наче вдих. Папір теплий на дотик як пожовклий осінній листочок на нагрітому сонцем жовтня асфальті. Нечіткі клітинки розмиваються ніби на них дивляться крізь скляну пляшку. Стрибають перед очима, випускаючи літери наче левів із золотих кліток:

Якщо хочеться енергії, то скористайтеся м’ятою перцевою та евкаліптом; концентрації – евкаліптом, розмарином; гарного настрою – лимоном та грейпфрутом; спокою – бергамотом, кореандром; впевненості – солодким апельсином та еланг-хелангом; перезавантаження й оновлення – сосною, кипарисом.

Вервиця слів і пахощів зав’язується, виплітається по колу, даючи сили на кожен день і кожне випробування, з яким ви зустрінетесь у цьому і наступних життях. Застрибніть,розсипаючи срібні бризки; пірніть, здіймаючи за собою прозорий мерехтливий фонтанчик; обережно ступіть у хвилю, що повільно накочується на ваші ноги; упевнено і мудро ступіть у океан знання про ефірні олії і ви дізнаєтеся те, чого ніколи не знали, станете такими, якими ніколи й не мріяли зробитися, здобудете таку силу, про яку ще ніколи не наважувались подумати.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Артур Сіренко
21.08.2025 09:26
До частини "2. Нотатки на полях ароматерапевта"
Дуже цікавий і глибокий текст. Тут багато що можна сприймати буквально, а можна (і треба) сприймати як метафору - тоді відчуття і розуміння тексту змінюється. Успіхів!
⋯
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше