Катамаран

Був черговий спекотний липневий ранок. Річка, сонце, пісок, друзі. Що ще потрібно для гарного відпочинку, коли ти на канікулах. Звичайно – пригода. І вона трапилась.

Того дня ми з друзями зібрались покататися на катамаранах. Для мене, як для підлітка який не вміє плавати, це було оптимальне рішення - нічого екстремального, крутиш собі педалі й тихенько пливеш по річці. Так та трохи не так.

Відпливши метрів двадцять від берега, у подруги, що сиділа ліворуч відвалилася педаль. Так, так, відвалилася (певно, що агрегат був старий та в не дуже справному стані). Тож, надійність нашого плавучого засобу викликала легку тривогу. Але хіба хтось на те звернув увагу. Не повертатися ж до берега через таку дрібницю. Але й далеко вирішили не запливати про всяк випадок. Проте нас це не спасло.

На зворотному шляху в дівчинки, яка рулила єдиною педаллю, почали зникати сили. Звичайно потрібно було, щоб хтось сів на її місце. І ось в момент цього маневру, ця залізяка вирішила перевернутися. І їй було абсолютно байдуже, що не всі, на жаль, вміли плавати.

Опинитись під водою коли над тобою близько 100 кг заліза, не надто приємне відчуття. А коли при цьому хтось (чи щось) тягне тебе (по відчуттю) під воду, ухвативши за одяг, то взагалі жах. Якоїсь миті здалося, що мені ось-ось забракне повітря, і в цей момент я винирнула з під товщі води. Як виявилося пізніше, мене намагалися витягнути на поверхню з іншого боку, а я всіма силами опиралася.

В цієї історії хепі-енд. Інші відпочивальники помітивши нашу біду, кинулися на допомогу. І всі, без винятку, опинилися на суші. Перелякані, але не ушкоджені. Всі, окрім тої залізяки, за яку нам ще й «на горіхи» перепало, бо ми її зламали.

Мораль: ніколи не використовуй несправні речі, особливі ті від яких може залежати твоє життя.

P.S.: На наступний рік я переборола свій страх глибини й почала вчитися плавати.