Сорока - тріскотуха

Цей вірш для шанувальниць

Щоденної брехні

І в кого з дзьоба капа

Спотворення інфи)

Сорока - тріскотуха.

Ох хитрюща я сорока

Люблю я завжди прибрехать

Коли побачу я десь сварку

Пильно стану спостерігать.

Де що сталося і з ким

Все я зафіксую

І потрібную інфу

Всю розкритикую.

А звать мене Надія

Бо саме є така

Надіється на мене

Уся моя рідня.

Рідня ж моя, сороча,

Уся така сама

І чуємо далеко

І бачим все з гілля.

Вже й дятла прищемили

Зробили стукачем

Бо завжди все щось робить

Той справний молодець.

І солов'я прибрали

Бо цілий день співа

І вже від того співу

Сховатись де нема.

Крота з нори дістали

Бо клятий він шахтар

Все риє ями свіжі

Ай хай би його край!

Тай горобців загнали

Бо завжди тріскотять

Літають де завгодно

Заважають пліткувать

Бо я тут сама чітка

І сама перша скрізь

Ніхто так не уміє

Уголос тріскотіть!

І сильно я моторна

Та завжди я права

Усіх я облітаю

За цілий день сповна.

Нема на інше часу

Як десь хоть щось урвать

І свіжії події

Всім треба розказать.

Ну як неприбрехати

Солодка ж є брехня

Отак живе з оцім вже

Сорока та гнила.

Скажіть шановне панство:

- Чи є у вас такі

Пройдисвіти знайомі

Й запеклі вороги?