ЛЮ + БОВ
Не далеко і не близько
Жив дракон самотній Лю*.
Може в космосі чи ближче
Він хотів знайти сім'ю...
Бов** в палаці теж сумує,
Ширить вітер її дар.
Линуть ноти в простір пульсом
З серця діви мов квазар.
Любчик з ранку до смеркання
Діву милу ждав у снах.
Ніч. Морфея він благає
Шлях вказати й замку дах.
Сон маршрут надав і мапу,
Чує Лю все ближче спів.
Мають всі дракони пару,
Бов знайде свою. Зрадів!
Знов піднявся Дро*** в повітря,
В серці пісня гучно зве.
Спів вібрує, вже помітна
Стежка в замок й контур веж.
Відстань міряє в парсеках,
Кожен день нові дива.
Чуйні друзі, а комети:
— Лю, спочинь, наш хвіст тримай.
Ну нарешті, Боже милий!
Грім небесний! Бов — краса!
Очі — зорі! Голос, крила!
Лю плюс Бов! Любов одна!
Діву в жони зве він вголос,
Лю плюс Бов Амур вінчав.
Сфери неба про ЛЮБОВ їх,
Ширять чутки на весь Яв.
Я теж був на тім весіллі,
Пиво пив, смачнючий мед.
Навіть тост в них мій зберігся:
Щастя, миру і дітей!..
Лю*, Бов"— імена героїв.
Дро***— дракон.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!