Філософія буденості

Тиша заходила в гості,

Шепочучи тихо слова.

Чай в моїй кружці холонув,

Цигарка в руках догора

Говорила про вірші,

Про мої помилки.

Летіла з димом у хмару,

З борщем змішувала думки.

Довго стояла, вагалась,

Мовчала, боялась піти.

Думала, я її кину…

Так, та  не назавжди.

В квартиру повернулися любі звуки:

Сміх дитячий, плач і слова,

Радість, образи, мультики, казки,

Музика, пісня жива.

Тиша пішла, і кроків нечутно.

Завтра приходь о дев’ятій зранку –

Дитину відведу я в садок,

Посидим, покурим на ганку.